5 серпня — Почаївської ікони Божої Матері

pochaev105 серпня ми знову прославляємо Пречисту Богородицю та Приснодіву Марію, урочисто вшановуючи визначну святиню нашого народу, чудотворну Почаївську ікону Божої Матері – на згадку про подію визволення Успенської Почаївської Лаври від турецької облоги влітку 1675 року.

Надзвичайною є історія цієї чудотворної ікони.

1597 року її подарувала монастирю заможна вдова Анна Гойська, що володіла Почаєвом у другій половині ХVІ століття. А Анні цю ікону свого часу подарував грецький митрополит Неофіт — на знак вдячності за сердечний прийом.

Образ став святинею дому Гойської. Благочестива Анна просила Пречисту про зцілення сліпого від народження брата Пилипа. І сталося диво – він прозрів. Після такого чуда бояриня Гойська з хресним ходом перенесла її на Почаївську гору для загального поклоніння і відтоді щедро наділяла монастир земельними наділами.

Понад 450 років ікона своєю чудотворною силою посилає благодать Божу, і кожному, хто звертається з щирою вірою та молитвою, надається допомога та зцілення.

З чудотворним образом Богородиці та з Її особливим заступництвом святої обителі пов’язана історична подія, яка сталася влітку 1675 року.

Османські полки під проводом хана Нурредіна обступили обитель з трьох боків. Військ для захисту обителі не було, тому ігумен закликав братію та мирян звернутися до небесних заступників — Пресвятої Богородиці та преподобного Іова Почаївського.

Po4aiv_monaxРано вранці, коли татари якраз востаннє обговорювали штурм монастиря, ігумен звелів співати акафіст Божій Матері. З першими словами «Взбранной Воєводі» над храмом раптом явилася Сама Пречиста Богородиця, «омофор білоблискучий розпускаючи», з небесними ангелами, які тримали оголені мечі. Преподобний Іов був поблизу Богородиці, вклонявся Їй і молився про захист обителі. Татари в сум’ятті стали стріляти в Пресвяту Богородицю та преподобного Іова, однак стріли поверталися назад і ранили тих, хто їх пускав.

Жак охопив ворогів. У панічній втечі, не розбираючи своїх, вони вбивали один одного. Захисники монастиря кинулися навздогін і багатьох захопили в полон. Дехто з полонених згодом прийняв християнську віру й залишився в обителі назавжди.

Почаїв недарма вважається особливим уділом Пресвятої Богородиці. За старовинним переданням, одного разу на вершині гори, якій Господь судив стати всесвітньою святинею, явилася перед місцевими пастухами Сама Пречиста Божа Мати у сяючому вогняному стовпі. Упали пастухи долілиць, а Цариця, огорнута сяйвом, поволі піднялась на небо.

На камені, де вона стояла, побачили пастухи чудо – стопу, з якої витікала вода. На честь Успіння Пресвятої Богородиці на тому місці і було споруджено храм. А з перших пустинників Почаївської гори невдовзі виникла чернеча община.

Відтоді Почаїв здобув славу дивовижного місця. Розповідають, що у XVIII столітті повз Почаїв проїздив польський граф Микола Потоцький. Несподівано коні, мабуть, чогось перелякавшись, перекинули екіпаж. Нестриманий від природи граф вихопив пістолет, аби застрелити кучера. Але той повернувся в бік Почаївської Лаври з благанням: «Мати Божа, Почаївська, спаси мене…» І дивна річ – пістолет Потоцького дав осічку. Не вистрелив ані вдруге, ані втретє. Тільки тоді граф зрозумів, ХТО захистив кучера. Святе місце справило на нього таке сильне враження, що він вирішив залишитись у монастирі і став його меценатом.

img_1562

Шануймо наші безцінні святині, однією з яких є Почаївський образ Богородиці. І при цьому пам’ятаймо: ця святиня буде нашим духовним оберегом, якщо ми пам’ятатимемо про Бога, не зневажатимемо молитву та шукатимемо передусім – Царства Божого та Правди Його – так, як робили це покоління наших благочестивих предків!

Тропар, глас 5-й:
Пред святою Твоею иконою, Владычице, / молящиися исцелений сподобляются, / веры истинныя познание приемлют, / и агарянская нашествия отражают. / Темже и нам, к Тебе припадающим, / грехов оставление испроси, / помыслы благочестия сердца наша просвети, / и к Сыну Твоему молитву вознеси / о спасении душ наших.

Кондак, глас 1-й:
Источник исцелений и веры Православныя утверждение Почаевская Твоя икона, Богородице, явися: тем же и нас, к ней притекающих, от бед и искушений свободи, Лавру Твою невредиму сохрани, Православие во окрест стоящих странах утверди, и грехи разреши молитвенник Твоих: елика бо хощещи, можеши.

Молитва Почаївській іконі Богоматері:

К Тебе, о Богомати, молитвенно притекаем мы, грешнии, чудеса Твоя во святей Лавре Почаевстей явленная поминающе и о своих сокрушающеся прегрешениих. Вемы, Владычице, вемы, яко не подобаше нам, грешным, чесого просити, токмо о еже праведному Судии беззакония наша оставити нам. Вся бо, нами в житии претерпенная, скорби же, и нужды, и болезни, яко плоды падений наших, прозябоша нам, Богу сия на исправление наше попущающу. Темже вся сия истиною и судом Своим наведе Господь на грешныя рабы Своя, иже в печалех своих к заступлению Твоему, Пречистая, притекоша, и во умилении сердец к Тебе взывают сице: грехов и беззаконий наших, Благая, не помяни, но паче всечестныя руце Твоя воздвигши, к Сыну Твоему и Богу предстани, да люте содеянная нами отпустит нам, да, за премногия неисполненная обещания наша лица Своего от рабов Своих не отвратит, да благодати Своея, спасению нашему пособствующия, от душ наших не отъимет. Ей, Владычице, буди спасению нашему ходатаица и, малодушия нашего не возгнушавшися, призри на стенания наша, яже в бедах и скорбех наших пред чудотворным Твоим образом возносим. Просвети умиленными помыслы умы наша, веру нашу укрепи, надежду утверди, любве сладчайший дар сподоби нас прияти. Сими убо, Пречистая, дарованьми, а не болезньми и скорбьми живот наш ко спасению да возводится, но от уныния и отчаяния души наша ограждающи, избави нас маломощных от находящих на ны бед, и нужд, и клеветы человеческия и болезней нестерпимых. Даруй мир и благоустроение жительству христианскому предстательством Твоим, Владычице, утверди православную веру в стране нашей, во всем в мире, Церковь Апостольскую и Соборную умалению не предаждь, уставы святых отец на веки непоколебимы сохрани, всех к Тебе притекающих от рова погибельнаго спаси. Еще же и ересию прельщенных братии наших или веру спасительную в греховных страстех погубивших паки ко истинней вере и покаянию приведи, да вкупе с нами Твоему чудотворному образу поклоняющеся Твое предстательство исповедят. Сподоби убо нас, Пречистая Госпоже Богородице, еще в животе сем победу истины Твоим заступлением узрети, сподоби нас благодатную радость прежде кончины нашея восприяти, якоже древле насельники почаевстии Твоим явлением победители и просветители агарян показала еси, да вси мы благодарным сердцем вкупе со ангелы, и пророки, и апостолы, и со всеми святыми Твое милосердие прославляюще, воздадим славу, честь и поклонение в Троице певаемому Богу Отцу, и Сыну, и Святому Духу во веки веков. Аминь.

131220114434193425_f0_0За матеріалами з відкритих джерел підготував ігумен Герман (Кулакевич)

Переглядів: 494

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *