7 серпня — Успіння праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці

1_624В Євангелії від Луки Господь каже: «Ніхто, засвітивши свічку, не покриває її посудиною, або ставить під ліжко; але ставить на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло».

Саме таким світлом для оточуючих стало життя святої праведної Анни, і саме її Бог сподобив за чистоту душі й побожність життя стати матір’ю Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії.

Богомудра, Богоблаженна та Благословенна – саме так говорить про неї Церква в піснеспівах. Анна була дружиною святого праведного Іоакима, нащадка славетного царя і пророка Давида. Саме Давидові Бог обіцяв, що від його сімені народиться Спаситель світу.

Подружжя жило в Назареті Галілейському. Не маючи дітей до сивих років, вони все життя сумували, зносили презирство та глум, але ніколи не нарікали на долю, натомість перебували в щирій молитві перед Богом, смиренно покладаючись на Його волю.

Варто пояснити, що, з огляду на очікування народом Месії, бездітність в іудеїв вважалася ознакою гніву Божого за гріхи батьків, оскільки кожна родина сподівалась, що саме в них народиться майбутній Спаситель або його Мати.

Одного разу дари праведного Іоакима не були прийняті священиком —  той сказав, що бездітний чоловік недостойний приносити жертву Богу. Старець, вважаючи себе найбільшим грішником серед людей, вирішив не повертатися додому, а оселитися в безлюдному місці. Праведна Анна, дізнавшись, як був принижений її чоловік, почала в пості й молитві просити Бога про дарування їй дитини. Про це молився також праведний Іоаким.

94795.b

Молитву святого подружжя було почуто: їм обом Ангел сповістив, що в них народиться Дочка, Яку благословить весь рід людський…

Нині ми згадуємо відшестя праведної Анни від земного життя – її Успіння. За переданням, мати Пресвятої Богородиці спочила мирно, у віці 79 років, в Єрусалимі. Анна відійшла до Бога ще до події Благовіщення Пречистій Діві Архангела Гавриїла.

Вже у VI столітті, за часів благовірного імператора Юстиніана, було побудовано храм на її честь. А подальше шанування Анни та Іоакима християнами стало втіленою подякою святому подружжю за те, що саме вони в молитвах та турботах народили і виховали дівчину, яка змогла вмістити в себе Невмістимого Бога, і цим відкрити шлях спасіння усьому людству.

Згадавши святу праведну Анну, нам варто багато чого переглянути в своєму житті. Якщо ми не маємо дітей, нехай наша молитва буде гарячою, щирою і доповнює нашу праведність, але при цьому пам’ятаймо, що все – в руках Божих, і на все – Його премудрий Промисел.

А якщо маємо дітей, тоді спитаймо себе: чи добрі ми батьки? Чи просили ми у Бога з молитвою, щоб наші діти передусім були нагороджені чистотою душі та побожністю? Чи є ми для них прикладом втіленої віри?

І якщо нам вдасться хоча б  деякою мірою дати на ці питання позитивну відповідь, тоді наше батьківство має шанс отримати Боже благословення.

sv_anna

Святі праведні Іоаким та Анна, імена яких ми згадуємо наприкінці кожного богослужіння, крізь віки продовжують нагадувати нам про важливі речі: про те, що батьківство вимагає від нас благочестя та відповідальності; про те, що життя людське розпочинається не з моменту народження, а від самого зачаття і про те, що над кожним з нас є дивний Промисел Божий, якому треба довіряти. А успіння – це не смерть, не кінець – це початок нового життя, життя у Христі.

Переглядів: 633

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *