10 жовтня – преподобного Савватія Соловецького (1435)

p1aq6vr0pd1f2t1h9e1h2s1kgh9ek710 жовтня Православна Церква згадує пам’ять преподобного Савватія Соловецького.

Преподобний Савватій прийшов в Кирило-Білоєзерський монастир у 1396 році, там же прийняв чернечий постриг. У цій обителі він трудився довгий час, беззаперечно виконуючи всі послухи. Смирення, лагідна любов до братії і суворе життя відрізняли преподобного Савватія серед інших подвижників.

Незабаром його почала обтяжувати увага братії і мирян, котрі приходили в обитель, тому дізнавшись, що на Ладозькому озері є кам’янистий острів Валаам, подвижник вирішив переселитися туди. На Валаамі мирська слава також стала турбувати смиренного старця. Тим часом преподобний дізнався, що на півночі є безлюдний Соловецький острів; він став просити у ігумена благословення оселитися там на самоті. Однак ігумен і братія не захотіли розлучатися зі святим.

За вказівкою Божою преподобний Савватій вночі залишив Валаамську обитель і попрямував до берегів Білого моря. Коли він дізнався від місцевих жителів, що острів знаходиться в двох днях плавання, що на ньому багато озер і що на острові ніхто не живе, він ще більше загорівся бажанням там оселитися.

Деякий час преподобний Савватій залишався в каплиці, що стояла поблизу гирла річки Виги, в містечку Сороки. Там він зустрівся з преподобним Германом, і вони разом вирішили переселитися на острів. На вутлому човні, помолившись Богу, старці вирушили по суворому морю і через три дні дісталися Соловецького острова.
Подвижники оселилися близько Секирної гори, де поставили хрест і збудували келію. У суворих умовах Півночі старці подвизалися впродовж декількох років і своїми подвигами освятили безлюдний острів. Одного разу, коли преподобний Герман відправився у справах на річку Онега, преподобний Савватій, залишившись один, відчув наближення смерті і звернувся з молитвою до Бога, щоб Він сподобив його причаститися Святих Таїн.

За два дні преподобний доплив до материка і в десяти верстах від річки Виги зустрів ігумена Нафанаїла, який ішов у далеке селище причащати хворого селянина. Ігумен Нафанаїл зрадів зустрічі з преподобним, виконав його бажання і вислухав при цьому розповідь про подвиги на острові. Попрощавшись, вони домовилися зустрітися в храмі на Визі.

Прийшовши в храм, святий старець молитовно дякував Богові за Причастя; він зачинився в келії, яка перебувала при храмі, і став готуватися до відходу в вічні селища. У той час до берега пристав новгородський купець Іван і, поклонившись святим іконам в храмі, прийшов до святого старця. Отримавши благословення і наставляння, він запропонував преподобному частину свого багатства і був засмучений, коли почув відмову. Бажаючи втішити купця, преподобний Савватій запропонував йому залишитися до ранку і обіцяв благополуччя на подальшому шляху. Але Іоанн поспішав відплисти. Раптово почався землетрус і на морі піднявся шторм. Злякавшись, купець залишився, а вранці, увійшовши в келію для благословення, побачив, що старець вже преставився.

Разом з ігуменом Нафанаїлом вони поховали преподобного Савватія в каплиці і склали опис його житія. Це відбулося 27 вересня 1435 року. Через 30 років святі мощі преподобного Савватія були перенесені преподобним Зосимою і братією на Соловецький острів і покладені в Преображенському храмі. У 1566 році мощі преподобних Савватія і Зосими були перенесені до церкви, названої в їх честь.

За матеріалами порталу «Азбука віри», переклад – ігумен Герман (Кулакевич)

Переглядів: 37

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *