Проповідь митрополита Володимира (Сабодан) на РІЗДВО ХРИСТОВЕ

Різдво! Мир і благовоління в людських серцях. Воно визначило межу між двома епохами, між двома Завітами: Старим і Новим. Воно стало початком нового життя, нових стосунків між Богом і людиною, між всіма людьми.

Стосунків, що ставлять вище за все любов і її моральні прояви – мир і благовоління. Тому пришестя Сина Божого на землю було урочисто провозвіщено ангелами.

Звістка про мир на землі та благовоління поміж людьми стала основним мотивом втілення Христа як начальника Миру і Спасителя людського роду.
Христос народився на землі, щоб показати тут небесне народження. З’явився видимо, щоб явити нам і невидиме Різдво. І тому в самому Його народженні як через прозору завісу, як пише апостол Павел, ми можемо бачити новий і живий шлях нашого духовного народження. Тепер непотрібно більше взивати разом з Давидом: „Господи, покажи мені шлях, яким мені потрібно іти”. Тому що цей, раніше невідомий шлях, тепер явно для всякої плоті вказаний втіленням Слова Божого – Христа Спасителя, який говорить: „Я є шлях, істина і життя”.

Боговтілення звершилося, „Слово стало плоттю і жило поміж нас сповнене благодаті і істини”. І якщо колись праведний страдалець Іов міг лише сподіватися, що його Спаситель живий, що Бог його ще відновить до нового життя і що очі його ще побачать Переможця смерті, то тепер і простеці-пастухи, і мудреці-волхви змогли побачити Спасителя всіх людей на власні очі і вклонитися Йому від лиця всього людства.
З народженням Спасителя зникла стіна, що розділяла Бога і людей. Прийшов Іскупитель – і небо знову відкрилося для людини.
Для чого ж Господь прийшов на землю не як цар, а як немовля, яке народилося в убогому вертепі на сіні? А тому, що Предвічний Син Божий народився на землі як син людський, який не порушив людської свободи безумовним проявом своєї сили. Він не порушив тієї свободи, яку дав Адамові при створенні.

Син Божий став сином людським, і тепер для всіх людей відкрилася можливість стати Божими дітьми по благодаті. Так вчить нас святитель Іриней Ліонський.

Спасительне значення втілення заключається саме в тому, що Господь не залишив людину наодинці з її особистими проблемами. Але Він їх покрив Божественною довершеністю, викупивши нас з рабства гріха.
Мир з Богом був порушений гріхом, і відновлення миру могло бути досягнутим лише через звільнення людей від гріха. Гріх зробив нас недостойними Божого миру як духовного спокою, тому що внаслідок гріха ми стали винними перед Богом і неспроможними приймати і засвоювати той мир, який дає нам Бог. Оскільки гріх за своєю сутністю протирічить миру і всякому благополуччю.

Спасіння ж православного, перш за все і головним чином, це є позбавлення від гріха, яке й було звершено через пришестя Христа Спасителя.
Своїм пришестям Син Божий осяяв заблудлий світ промінням істинного богопізнання. Він дарував втішну істину, що всі люди браття, члени єдиного благодатного тіла, яких Отець Небесний зібрав у єдину Церкву. Щоб всі ми через духовне спілкування явили себе дітьми Царства Божого, Царства правди і миру. Саме в цьому полягає духовне значення світлого пришестя Сина Божого у наш земний світ.

Втіленням Начальника миру примиряється те, що раніше було у ворожнечі. Господь є примирителем, Який через прийняття нашої плоті, своєю кров’ю примирив людину з Богом Отцем.

Прийшовши на землю в убогому вертепі, задля того, щоб спасти нас, Господь наш Іісус Христос сам благоволив називати Свій великий подвиг, через який ми отримали дійсне спасіння, служінням роду людському. Адже, „Син людський не для того прийшов, – говорить Він нам у Святому Євангелії, – щоб Йому служили, але для того, щоб послужити і віддати душу свою для викуплення багатьох”.

Мир і благодать від Христа Іскупителя Воплощенного нехай перебуває з усіма нами.

Христос рождається! Славімо Його!

 

Переглядів: 320

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *