Друга неділя Великого посту – пам’ять святителя Григорія Палами, архієпископа Фессалонікійського

У другу неділю Великого посту Православна Церква згадує одного з великих богословів – святителя Григорія Палами, архієпископа Фессалонікійського.  Про започаткування вшанування святого, його житіє та богословські праці читайте у матеріалі Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ:

Історія Церкви не зберегла прямих свідчень чому пам’ять святителя Григорія Палами пов’язується з другою неділею Великого посту. Однак непрямим свідченням цієї причини може стати грецький оригінал богослужбових молитов і піснеспівів у день пам’яті святителя.

Культура візантійського письма була дуже високою, у богослужбових піснеспівах часто використовувалися складні поетичні форми, і досить часто використовувалася така форма як акровірш – спеціально підібране поєднання перших літер у вірхах, які йдуть підряд. Таке поєднання літер становить ціле слово.

Грецькою мовою в богородичних піснеспівах неділі Григорія Палами можна прочитати акровірш «ГЕОРГІЙ». Відомо, що богослужбовий канон Григорію Паламі був створений у середині XV ст. і що ім’я Георгій до постригу в чернецтво носив один з найвідоміших православних богословів того часу – патріарх Константинопольський Геннадій II Схоларій. При цьому відомий ще один канон святителю Григорію, безсумнівно написаний патріархом Геннадієм з акровіршем «Схоларій». Ця підстава дозволяє припустити, що само встановлення пам’яті свт. Григорія Палами у неділю, наступною за неділею Торжества Православ’я, належало патріарху Геннадію Схоларію і мало на меті підкреслити відмову Православної Церкви від запропонованої на Ферраро-Флорентійському Соборі унії з католицтвом і інших спокус того часу.

Житіє святителя

Свт. Григорій Палама належить до числа останніх візантійських богословів і Отців Церкви, він жив незадовго до падіння Константинополя під ударами турків – у кінці XIII – початку XIV століття.

Особисто про святителя Григорія відомо порівняно небагато. Він був сином знатних батьків, які проживали в Константинополі. Завдяки батькам отримав дуже хорошу і різнобічну освіту, але державною службою або науковою кар’єрою не захопився, а пішов на св. Гору Афон, де жив довгий час на самоті і у мовчанні.

Коли свт. Григорій жив на Афоні, у Церкві з’явилися люди, які звинувачували афонських ченців в байдикуванні і в хибному вченні про молитву. Предводитель цих ганьбителів, які вивергали потоки лайки на адресу насельників Афона, Варлаам Калабрійский всіляко знущався над вченням афонських ченців про “розумну молитву” (молитву, яку здійснюють у самих глибинах людської особистості, за порухом серця і закарбуванням у розумі) і про ісихію – внутрішню безмовність, яка є умовою справжнього спілкування з Богом. З глузуваннями Варлаам і його однодумці називали Григорія Паламу і братію афонських монастирів “ісихастами”. Саме це найменування, але вже не знущальне, а побожне і шанобливе, і закріпилося за прихильниками афонського вчення про молитву і духовне життя християнина. Сам свт. Григорій невтомно викривав неправоту Варлаама і повне узгодження афонського вчення зі Святим Письмом і Переданням Церкви. На підтримку афонітам свт. Григорій Палама написав свою головну працю – “Тріади на захист священно-мовчазних”.

Відомий свт. Григорій Палама також апологією ще одного споконвічного вчення Церкви – про нестворені енергії Божі. Свт. Григорій стверджував, що Сам Бог являє Себе світові і людині в Своїх енергіях; що енергії Бога – це не одне з Його творінь, а це Він Сам, звернений до Свого творіння.

Закінчив своє життя Св.Григорий Палама в сані архієпископа міста Салоніки, причому прославився даром зцілень і різноманітними чудесами, здійсненими ним в цьому грецькому місті. Помер Свт. Григорий Палама близько 1360 року.

Паламітський ренесанс

Уже в XX столітті в богословських та історичних дослідженнях розквітає своєрідний “паламітскій ренесанс”. Життю і працям свт. Григорія Палами починають присвячувати безліч наукових монографій. Такі відомі російські богослови емігрантської школи, як архімандрит Кипріан (Керн), протопресвітер Іоанн Мейєндорф, архієпископ Василь (Кривошеїн), заново вивчивши всі рукописи свт. Григорія і свідоцтва про нього, які дійшли до нас, повернули святому славу найбільшого з Отців Церкви, яскравого богослова і вчителя, що залишається виключно сучасним донині.

Зі Святого Письма ми знаємо, що людина створена по образу Божому. “А що ж таке образ Божий?” Відповідь на це питання ми знаходимо у свт. Григорія Палами. Святитель Григорій написав багато творів, у тому числі й “Томос віри”. У ньому він навчав, що образ Божий у нас – це перш за все, світло не фізичне, а те саме, яким був осяяний на Фаворській горі Господь Іісус Христос у час Свого чудесного Преображення.

Тропар святителю Григорію Паламі, глас 8:

Православию наставниче, святителем украшение, Богословцем поборниче непобедимый, Григорие чудотворче, Солуню великая похвало, проповедниче благодати, моли Христа Бога спастися душам нашим.

Кондак святителю Григорію Паламі, глас 8:

Премудрости священный и Божественный орган, Богословия светлую согласно трубу, воспеваем тя, Григорие Богоглагольниче, но, яко ум, Уму Первому предстояй, к Нему ум наш, отче, настави, да зовем: радуйся, проповедниче благодати.

Переглядів: 266

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *