7 липня – Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна

Про пророка Іоанна Хрестителя Господь Ісус Христос сказав: «Між народженими від жінок не було (пророка) більшого, ніж Іоанн Хреститель» (Мф.11: 11). Він прославляється Церквою, як «ангел, і апостол, і мученик, і пророк, і свічар, і друг Христовий, і пророків печать, і посередник старої і нової благодаті, і в народжених Пречесний, і світлий Слова глас».

Пророк Іоанн Хреститель – після Діви Марії – найбільший шанований святий. Православна Церква 8 разів на рік згадує його пам’ять.

Пророк Іоанн Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида). Жили його батьки поблизу Хеврона (у Нагірній країні), на південь від Єрусалиму. Він був по материнській лінії родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Спасителя. Як оповідає євангеліст Лука, Архангел Гавриїл, з’явившись його батькові Захарії у храмі, сповістив про народження в нього сина. І ось у благочестивого подружжя, яке до похилого віку не мало дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах.

Милістю Божою він уникнув смерті серед тисяч убитих немовлят у Віфлеємі і його околицях. Святий Іоанн виріс у дикій пустелі, готуючи себе до великого служіння строгим життям – постом і молитвою. Він носив грубий одяг, перехоплений шкіряним поясом, і харчувався диким медом і акридами (вид сарани). Він залишився пустельником доти, поки Господь закликав його в тридцятирічному віці до проповіді єврейському народові.
Підкоряючись цьому покликанню, пророк Іоанн з’явився на берегах Йордану, щоб приготувати народ до прийняття очікуваного Месії (Христа). До річки перед святом очищення у великій кількості сходився народ для релігійних обмивань. Тут і звернувся до них Іоанн, проповідуючи покаяння і хрещення на відпущення гріхів. Сутність його проповіді полягала в тому, що перш, ніж отримати зовнішнє омивання, люди повинні морально очиститися, і таким чином приготувати себе до прийняття Євангелія. Звичайно, хрещення Іоанна не було ще благодатним таїнством християнського Хрещення. Сенс його полягав у духовному приготуванні до прийняття майбутнього Хрещення водою і Святим Духом.

Кажучи словами церковної молитви, пророк Іоанн був світлою ранковою зіркою, що своїм блиском перевершувала сяйво всіх інших зірок і віщувала ранок благодатного дня, освітлюваного духовним Сонцем Христом (Мал.4: 2). Коли очікування Месії досягло вищого ступеня, прийшов до Іоанна на Йордан хреститися і Сам Спаситель світу, Господь Ісус Христос. Хрещення Христа супроводжувалося чудесними явищами – сходженням Святого Духа у вигляді голуба і голосом Бога Отця з неба: «Це Син Мій Улюблений…»
Отримавши одкровення про Ісуса Христа, пророк Іоанн сказав народові про Нього: «Ось Агнець Божий, який бере на себе гріхи світу». Почувши це, двоє з учнів Хрестителя приєдналися до Ісуса. То були апостоли Іоанн (Богослов) і Андрій (Первозванний, брат Симона Петра).
Хрещенням Спасителя пророк Іоанн завершив і відобразив своє пророче служіння. Він безбоязно і строго викривав недоліки як простих людей, так і сильних світу цього. За це він скоро постраждав.
Цар Ірод Антипа (сина царя Ірода Великого) наказав посадити пророка Іоанна в темницю за викриття його незаконного співжиття з Іродіадою – дружиною його рідного брата – Филипа.
У день свого народження Ірод влаштував бенкет, на який з’їхалося багато знатних гостей. Саломея, дочка нечестивої Іродіади, своїм нескромним танцем під час бенкету до того догодила Іродові і його гостям, що цар поклявся дати все, чого вона не попросить, навіть половину свого царства. Танцівниця, навчена матір’ю, просила подати їй тоді на таці голову Іоанна Хрестителя. Ірод поважав Іоанна як пророка, тому він засмутився від такого прохання. Однак посоромився порушити дану клятву і послав охоронця в темницю, той відсік Іоанну голову і віддав дівиці, а та віднесла її своїй матері. Іродіада, поглумившись над відсіченою святою главою пророка, кинула її в брудне місце. Учні Іоанна Хрестителя поховали його тіло в самарянському місті Севастії. За свій злочин Ірод отримав відплату в 38 році після Р. X.; його війська були розбиті Арефою, який виступив проти нього, щоб відплатити за безчестя дочки. У наступному році римський імператор Калігула заслав Ірода в ув’язнення.

Як оповідає переказ, євангеліст Лука, обходячи з проповіддю Христовою різні міста і селища, з Севастії взяв в Антіохію частку мощей великого пророка – його праву руку. У 959 році, коли мусульмани заволоділи Антіохією (при імператорові Костянтині Порфирородному), диякон переніс руку Предтечі з Антіохії до Xалкедонії, звідки вона була перевезена в Константинополь, де і зберігалася до часу завоювання цього міста турками. Потім права рука Іоанна Хрестителя зберігалася в Петербурзі в церкві Нерукотворного Спаса в Зимовому Палаці.

Тропар Різдву Іоанна Предтечі

глас 4

Пророче и Предтече пришествия Христова, / достойно восхвалити тя недоумеем мы, любовию чтущии тя: / неплодство бо рождшия и отчее безгласие разрешися / славным и честным твоим рождеством,// и воплощение Сына Божия мирови проповедуется.

Кондак Різдву Іоанна Предтечі

глас 3

Прежде неплоды днесь Христова Предтечу раждает, и той есть исполнение всякаго пророчества: Егоже бо пророцы проповедаша, на Сего во Иордане руку положив, явися Божия Слова пророк, проповедник, вкупе и Предтеча.

Молитва Різдву Іоанна Предтечі

Святы́й Предте́че и Крести́телю Христо́в Иоа́нне! Пропове́дник сы́й покая́ния, ка́ющихся не пре́зри на́с, но моли́ся ко Влады́це Христу́ за на́с, недосто́йных рабо́в, уны́лых, немощны́х, во мно́гия грехи́ впа́дших. Сме́рти у́бо ча́ем, о гресе́х же на́ших николи́же поболе́хом и о Ца́рствии Небе́снем не попеко́хомся: но не пре́зри на́с, Крести́телю Христо́в, честны́й Предте́че, бо́лий рожде́нных все́х, по́стником и пусты́нником наста́вниче, чистоты́ учи́телю и бли́жний дру́же Христо́в. Тя мо́лим, к тебе́ прибега́ем: не отри́ни на́с, прося́щих твоего́ заступле́ния, обнови́ ду́ши на́ша покая́нием, е́же е́сть второ́е креще́ние: твои́м хода́тайством пре́д Го́сподем испроси́ на́м очище́ние грехо́в. Уста́ недосто́йная вопию́т к тебе́, и душа́ смире́нная мо́лится, се́рдце сокруше́нное из глубины́ воздыха́ет: простри́ пречи́стую твою́ десни́цу и защити́ на́с от вра́г ви́димых и неви́димых. Ей, Го́споди Иису́се Христе́! Моли́твами свята́го Иоа́нна Крести́теля Твоего́, изря́днее же Пречи́стыя Твоея́ Ма́тери, Влады́чицы на́шея Богоро́дицы, спаси́ на́с, гре́шных рабо́в Твои́х, ка́ющихся о гресе́х. Ты́ бо еси́ Бо́г ка́ющихся, и на Тя́, Спаси́теля, возлага́ем наде́жду, сла́вяще Пресвято́е и́мя Твое́, со Безнача́льным Твои́м Отце́м, и со Пресвяты́м и Благи́м и Животворя́щим Твои́м Ду́хом, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Підготовано за матеріалами сайту «Азбука віри»; переклад – архімандрит Герман (Кулакевич)

Переглядів: 354

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *