8 липня — православний день родини: святих Петра і Февронії

Пётр и Феврония8 липня Православна Церква відзначає день пам’яті святих благовірних князя Петра та його дружини Февронії Муромських.

Історія життя святих князів Петра і Февронії – це історія вірності, відданості і справжньої любові, здатної на жертву заради коханої людини. Історія кохання цієї подружньої пари докладно описана найбільшим автором XVI століття Єрмолаєм Еразмом в давньоруській «Повісті про Петра і Февронію». Згідно «Повісті», подружжя княжило в Муромі в кінці 12 – на початку 13 століть, вони жили щасливо і померли в один день. Дата ця вже кілька років поспіль шанується як свято сім’ї, любові та вірності.

Благовірний князь Петро був другим сином Муромського князя Юрія Володимировича. Він вступив на Муромський престол в 1203 році. За кілька років до цього молодий князь захворів проказою – тіло його покрилося струпами і виразками. Ніхто не міг зцілити Петра від тяжкої хвороби. Зі смиренням переносячи муки, князь поклався на Бога.

Уві сні князю було відкрито, що його може зцілити дочка бджоляра, благочестива діва Февронія, яка живе в селі Ласкавому в Рязанській землі. Князь Петро послав у те село своїх людей.

Пётр и Феврония Муромские. Художник Александр Простев
Февронія як плату за лікування побажала, щоб князь одружився на ній після зцілення. Петро пообіцяв одружитися, але в душі злукавив, оскільки Февронія була простолюдинкою: “Ну куди таке годиться – князю дочку древолаза взяти собі в дружини!”. Февронія зцілила князя, але оскільки дочка бджоляра прозріла лукавство і гордість Петра, вона веліла йому залишити непомазаним один струп як свідоцтво гріха. Незабаром від цього струпа вся хвороба відновилася, і князь, згораючи від сорому, знову повернувся до Февронії. Дівчина вилікувала князя, і вже тоді він одружився на ній.

Проте бояри не визнали простолюдинку Февронію як княгиню і зажадали від князя відмовитися від неї: «Або відпусти дружину, яка своїм походженням ображає знатних бояринь, або залиш Муром».

Тоді Петро і Февронія покинули місто, обравши родинне щастя та просте життя разом, відмовившись заради цього від почестей і багатства.

Але в Муромі тим часом розгорілася смута. Проливши чимало крові та не дійшовши згоди, бояри покликали Петра та Февронію назад — княжити по совісті і справедливості.

У похилих літах Петро і Февронія прийняли чернечий постриг у різних монастирях та благали Бога, щоб померти в один день, і заповідали тіла їхні покласти в одній труні.

Померли вони в один день і в ту саму годину. За деякими даними – на Світлій Седмиці, за іншими — 8 липня 1228 року. Визнавши поховання в одній труні несумісним з чернечим званням, їхні тіла поклали в різних обителях, але наступного дня дивовижним чином Петро і Февронія опинилися разом. Так і спочивають відтоді поруч мощі цього святого подружжя, надаючи усім поколінням яскравий приклад жертовної любові, вірності та взаємного служіння.

4_(11)***

У житті Петра і Февронії був такий показовий епізод.

Коли вони, на вимогу бояр, пішли з міста, то з кількома наближеними пливли на човні. І ось Февронія помітила звернений на неї погляд одного з чоловіків: в цьому погляді відчувалась нечиста жага. Февронія знала, що цей боярин жонатий.

Покликавши його, князівна поросила: «Зачерпни воду праворуч та спробуй її на смак». Він виконав прохання. «А тепер спробуй воду, взявши її з іншого борту – ліворуч». Коли вельможа виконав і це, вона запитала: «Чи відрізняється вода? Можливо, з якогось боку більш солодка?» — «Ні, княгине…», — відповів чоловік. «Так само і жіноче єство –однакове: і в мене, і в твоєї дружини. Чому ж ти, забувши про власну жінку, зажадав чужої?»

Відчувши голос совісті, чоловік схаменувся та щиросердно покаявся.

***

Святі Петро і Февронія є зразком православної сім’ї і шануються Церквою як покровителі християнського шлюбу. Саме їм слід молитися про дарування в сім’ю миру, про зміцнення подружніх уз, про досягнення сімейного щастя. Вони поставлені в один ряд з апостолами, мучениками й іншими великими святими. І удостоєні вони такого прославлення “заради мужності і смиренності”, проявлених ними в зберіганні заповідей Божих щодо сім’ї. Значить кожен із тих, хто трудиться в християнському шлюбі та наслідує їх приклад, може бути поставлений в цей ряд і може стяжати вінець, якого удостоїлися святі Петро і Февронія Муромські.

За матеріалами pravmir, переклад – архімандрит Герман (Кулакевич)

Переглядів: 626

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *