Історія становлення та традиції святкування Дня Хрещення Русі: 1888 – 2018

Прийняття християнства київським князем Володимиром стало ключовою подією в історії Русі, заклало основи державності і на століття визначило долю народів, що вийшли з київської хресної купелі. 1030 років тому православна віра згуртувала різноплемінне населення Київської Русі в єдиний народ, дала можливість на рівноправних умовах увійти в число найбільш могутніх держав Європи, сприяло розвитку економіки, культури, мистецтва.

27-28 липня віруючі Української Православної Церкви з усіх куточків країни матимуть змогу взяти участь в урочистостях і помолитися про Божу милість для нашого народу на Володимирській гірці та в головній святині України — Києво-Печерській Лаврі, пройти вулицями столиці хресним ходом з чудотворними святинями.

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує матеріал про те, як відбувалося становлення традиції святкування Дня Хрещення Русі, про історію взаємодії Церкви з владою щодо надання урочистостям статусу державних та про особливості торжеств у різні роки — з 1888 по 2018.    

1888 рік — 900 річний ювілей

Перше широке народне святкування Дня Хрещення Русі відбулося у 1888 році. Ідея про святкування 900-річчя Хрещення народу Русі належала київським православним городянам, які звернулися з цією ідеєю до митрополита Київського і Галицького Платона. Саме митрополит Київський і Галицький у 1886 році представив Святішому Синоду свій проект святкування.

Святкування 900-річчя Хрещення Русі на Володимирській гірці в Києві, 1888 рік

Ідея владики була активно підтримана не тільки Київською міської думою, але і Санкт-Петербурзьким «Слов’янським благодійним товариством», у якому в тому ж 1886 році теж гаряче обговорювалася необхідність святкування майбутнього ювілею. Саме ця громада домоглася, щоб святкування Хрещення Русі стало не тільки київським, але й всеросійським. Разом з тим виникли і сумніви в доречності подібного торжества. У календарі Руської Православної Церкви не було свята на честь введення християнства на Русі. Проте, майбутній ювілей Хрещення Русі отримав підтримку у верхах. Представник Святішого Синоду Костянтин Побєдоносцев, який став гарячим прихильником святкування, заявив, що 900-річчя Хрещення Русі є настільки значущим ювілеєм, що його слід визнати видатною подією не тільки для Православної Русі, а й для всього православного світу.

Святкові урочистості з приводу 900-річчя Хрещення Русі. Київ, 1888 рік

Майже через два роки, 17 лютого 1888 року вийшла Постанова Святішого Синоду про святкування 900-річчя Хрещення Русі. Головним днем ​​заходів оголошувалося 15 липня (28 липня по н.ст.) – день церковної пам’яті рівноапостольного князя Володимира, Хрестителя Русі. Постанова утверджувала обов’язковий церковний порядок святкування, визнаючи неодмінними спеціальні заходи не тільки 15 липня, а й протягом усього тижня. При цьому святкувати Хрещення визначалося не тільки в Києві, а й по всій Русі.

З цього часу почалися приготування до урочистостей. Свято, за задумом організаторів, повинно було охопити весь Православний світ, але головною його дійовою особою повинна була стати православна Русь і її історія, в якій особливу роль зіграв князь Володимир. Збереглися свідчення про ті святкування: «Місто було розцвічено прапорами і гірляндами з золотими ініціалами рівноапостольного князя Володимира. Як і було заплановано, урочистому хресному ходу передувала святкова служба в Софійському соборі. Після закінчення літургії процесія з іконами і хоругвами, прапорами і цеховими знаками рушила під дзвіницю Софійського собору до пам’ятника святому князю Володимиру. Після цього хресний хід продовжив свій рух і зупинився у підготовленій на березі Дніпра купелі. До цього часу тисячі людей вже стеклися до місця водосвяття. Вони заповнили всі площі, вершини міських пагорбів і дахи будинків, а на Дніпрі зібралося безліч судів, в тому числі 20 великих пароплавів, переповнених публікою». Святкування 900-річчя київського Хрещення Русі пройшло в Києві, Санкт-Петербурзі, Москві, Катеринославі.

Урочисто відзначався цей день в тих містах, які мали відношення до життя і діяльності рівноапостольного князя Володимира: Херсонес, Новгород, Володимир-Волинський, Овруч, Луцьк.

У кожному великому місті відбулися урочистості за заздалегідь підготовленим сценарієм, розмах яких залежав від можливостей місцевої влади – Одеса, Харків, Севастополь, Калуга, Вільно широко святкували 900-річчя. Повсюдно були надруковані і поширені, особливо в навчальних закладах, книги святоотецької літератури, житія святого рівноапостольного князя Володимира, встановлені його ікони. Велика кількість відреставрованих і збудованих нових храмів по всій країні посилили значимість ювілею.

1988 рік – 1000-річний ювілей

Святкування 1000-річчя Хрещення Русі, 1988 рік

Вперше з часів встановлення атеїстичної влади в СРСР було офіційно дозволено проведення урочистостей з нагоди церковного свята. Зі спогадів Валентина Фаліна, безпосереднього учасника тих подій: «У середині 1980-х років мені доручили очолити агентство друку «Новини» (АПН). У червні 1986 року М.С. Горбачов за участю інших членів Політбюро проводив нараду з суспільствознавцями, письменниками, керівниками ЗМІ. Мета – виявити, що слід зробити, щоб ідеї перебудови стали зрозумілі інтелігенції? Потрібно зауважити, що буквально перед цим до мене звернулося кілька ієрархів нашої Церкви і висловили велику заклопотаність з приводу майбутнього ювілею в умови безбожної влади. У своєму виступі я сформулював: відбудеться тисячоліття Хрещення Русі. Слід відзначити ювілей як всенародне свято, знаковий етап нашої історії, становлення Русі як держави. Зал мовчить, на тому й розійшлися. На наступний день прошу запросити від мого імені в АПН митрополитів Питирима і Ювеналія, інших авторитетних архіпастирів. Запрошення було прийнято… Патріарх Пимен вважав за необхідне скористатися шансом для відтворення порозуміння у суспільстві і рубцювання раніше нанесених ран. Це був великий підготовчий труд, але вийшло! Святкування 1000-річчя Хрещення Русі перевернуло свідомість мільйонів людей. У ювілейний рік 1000-річчя Хрещення Русі радянський уряд повернув Православній Церкві Свято-Данилів монастир, Дальні печери Києво-Печерської лаври, Введенску Оптину пустинь, Толгський монастир, що означало відродження чернецтва. В Церкви з музеїв і державних сховищ повернулися: частка Хреста Господнього, правиця апостола Андрія Первозванного, глава святителя Іоанна Златоуста, частки мощей святого рівноапостольного князя Володимира, святого благовірного князя Олександра Невського».

Делегація архіпастирів Руської православної церкви на зустрічі з Михайлом Горбачовим, 1988 рік

Архімандрит Антоній (Новицький), який у рік 1000-річчя Хрещення Русі служив дияконом у Володимирському соборі та завідував ризницею; був організатором урочистого Богослужіння у Володимирському соборі і Божественної літургії в Києво-Печерській Лаврі, першої після 30 років небуття, згадує ті ювілейні торжества: «…Ми разом з отцем Ігорем (Воронковим) ввечері готували все до Божественної літургії в Лаврі. Привезли помости, що ставились на парад на Хрещатику,  ігуменя Покровського монастиря дала нам дві стародавні ікони Спасителя і Матері Божої, влаштували на вулиці такий «умовний» Жертовник, а Престол привезли із Володимирського собору…

Після Літургії всі пішли на молебень на Володимирську гірку. А отці, які залишилися в Лаврі, ще читали Акафіст преподобним отцям Печерським.

Пам’ятаю, коли вийшли йти Хресним ходом із Володимирського собору, я став на сходини, побачив людей, які зібралися, і аж заплакав — од радості такої. Бо такий був духовний підйом! Знаєте, наче дивлюсь на хмари, і раптом бачу сонце. Такий був духовний підйом!».

Хресний хід навколо Володимирського собору після урочистого Богослужіння. 1988 рік

Інтерв’ю з отцем Антонієм повністю дивіться на нашому сайті.

Урочистості з нагоди святкування 1000-річчя Хрещення Русі. 1988 рік

Молебень на Володимирській гірці з нагоди святкування 1000-річчя Хрещення Русі. Київ, 1988 рік

Напередодні святкування 1000-річчя Хрещення Русі, у 1988 році державна (радянська) влада передала Церкві декілька визначних Християнських Святинь, які до цього зберігалися в музейних сховищах. Серед них – ковчег з часткою чесних мощей святого рівноапостольного князя Володимира.

З благословення Святішого Патріарха Пимена, цей ковчег було передано Керуючому справами Московської Патріархії митрополиту Ростовському і Новочеркаському Володимиру (Сабодану). Його встановили в кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці міста Ростова-на-Дону. Пізніше Митрополит Володимир привіз цю святиню до Києва.

Блаженніший Митрополит Володимир, який став Предстоятелем Української Православної Церкви у непростий час, доклав максимум зусиль для того, щоб, день пам’яті про цю епохальну подію став національним святом.

«Сьогодні, коли наша страдниця-Україна, напрацьовуючи нелегкий досвід самостійності, торує шлях до своєї вільної буддучини, святий рівноапостольний князь Володимир виступає мудрим натхненником наших починань. Він силою свого духу, мужністю і мудрістю, у надзвичайно складний час зумів об’єднати і просвітити свій народ. А саме цього всі ми прагнемо тепер», – з цими словами27 липня 1994 року, від імені Священного Синоду УПЦ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир звернувся до голови Верховної Ради України Олександра Мороза.

У цьому листі було чітко сформульоване прохання, яке стало не просто офіційною позицією Української Православної Церкви, але й метою, до якої вона йшла попри відсутність розуміння та сприяння з боку тодішньої влади: «Єпископат Української Православної Церкви звертається до Вас з проханням день 28 липня – пам’ять рівноапостольного князя Володимира вважати національним святом України. …. Це буде особливо своєчасно, адже в час міжконфесійної нестабільності постать святого князя Володимира, як і тисячу років тому, стане не тільки символом примирення християн в Україні, але й об’єднавчим началом для всіх нас, громадян України, синів великої і вільної Держави».

Протягом багатьох років, 28 липня, у Києво-Печерській Лаврі звершувалося святкове богослужіння, у присутності єпископату, численного духовенства та віруючих УПЦ, а у грудні, щороку, при можливості, Предстоятель відправляв подячний молебень на Володимирській гірці Києва.

24 липня 2005 року Митрополит Володимир особисто привіз до Києва із Ростова-на-Дону ковчег з часткою мощей рівноапостольного князя Володимира. Його було встановлено в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври – для поклоніння віруючих. Тут він перебуває і сьогодні.

У 2006 році було створено міжнародну організацію «День Хрещення Русі», якій доручили організацію та проведення всіх заходів до святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі.

2007 рік – перше в новітній історії народне святкування Дня Хрещення Русі в Києві.

Святкування Дня Хрещення Русі на Співочому полі в Києві, 2007 рік

2007 року, святкові заходи з нагоди дня пам’яті рівноапостольного князя Володимира, тільки в одному Києві зібрали 80.000 чоловік.

Наступного року, напередодні урочистих заходів, 16 липня, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України, від імені Священного Синоду УПЦ, знову звертається до перших осіб держави з проханням задовольнити прохання, яке Українська Православна Церква висловила майже 15 років тому, а саме: «… Надати дню пам’яті рівноапостольного князя Володимира (28 липня) статусу державного свята – Дня Хрещення Київської Русі».

25 липня 2008 року Президент України Віктор Ющенко підписав указ за № 668/2008 «Про День Хрещення Київської Русі — України», згідно з яким 28 липня (день пам’яті рівноапостольного князя Володимира) вважається державним святом. Святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі пройшло за участі предстоятелів і представників інших Помісних Православних Церков.

Для тих, хто не зміг бути в Києві по території всіх єпархій нашої Церкви пройшов Хресний хід з часткою чесних останків святого рівноапостольного князя Володимира. Були організовані святкові просвітницькі концерти в 24 найбільших містах України, зібрали понад півтора мільйона глядачів.

24 липня 2010 року, у день пам’яті рівноапостольної княгині Ольги, Блаженніший Митрополит Володимир освятив храм в ім’я святого князя Володимира – біля парку поруч із пам’ятником засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либіді, що біля Набережно-Хрещатицького шосе. Значною подією цього року стало відкриття 28 липня виставки «Спадщина святого князя Володимира» – на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

У 2011-му і 2012-му роках організацією «День Хрещення Русі» було проведене міжнародне святкування дня пам’яті рівноапостольного князя Володимира – одночасно в столицях трьох країн – 28 липня, у Києві, Мінську та Москві, з прямою трансляцією на Першому телеканалі України.

Підготовкою до святкування 1025-річчя Хрещення Київської Русі, у 2013 році, Українська Православна Церква і Держава вже займалися спільними зусиллями – при Кабінеті міністрів України був створений відповідний організаційний комітет.

Всі заходи відбулися на високому загальнонаціональному, державному та міжнародному рівні.

Програмним стало і Послання Блаженнішого Митрополита Володимира з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі, до своєї пастви: «Хрещення Русі – епохальна подія в нашій історії. Воно стало для нашого народу відправною точкою нового цивілізаційного розвитку. Прийняття Християнства відкрило доступ молодій Київській державі до найвищих культурних і наукових досягнень свого часу, морально сформувало характер суспільства, дало сенс людському існуванню. Православ’я і зараз залишається визначним фактором в нашому державному та суспільному житті. Православне самовизнання має бути керівним началом в прийнятті нами повсякденних рішень, у спілкуванні один з одним, у трудовій і культурній діяльності, воно має стати для нас стрижнем моральних і духовних зусиль, основою програми зміни нашого українського суспільства на краще».

У рамках міжнародного святкування 1025-річчя Хрещення Русі був проведений унікальний Хресний хід, в якому вперше в історії ковчег зі святими мощами хрестителя Русі святого рівноапостольного князя Володимира було пронесено від Владивостока до Києва по всій території Русі. Хресний хід зі святими мощами хрестителя Русі завершився 27-го липня в Києві на Хрещатику, де відбулося грандіозне народне Святкування 1025-річчя Хрещення Русі з прямою трансляцією на весь світ.

Святкування Дня Хрещення Русі на центральних вулицях Києва, 2013 рік

Патріарх Кирил і Митрополит Володимир під час святкового молебню на Володимирській гірці. Київ, 2013 рік

Першоієрархи Православних Церков під час святкових урочистостей в Києві, присвячених Дню Хрещення Русі. 2013 рік

З 2014 року – з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Онуфрія, Хресна хода на честь великої дати Хрещення Русі і святого рівноапостольного князя Володимира стає традицією.

У 2015 році у загальноцерковних святкуваннях в Києві взяли участь представники багатьох Помісних Церков, зокрема, Польської, Болгарської, Сербської, Чеських земель і Словаччини,  Румунської. Урочистості відвідали представники державної влади. Для молитви в столицю прибули сім чудотворних ікон Божої Матері з різних куточків України. Протягом доби біля святинь помолилося біля 100 тисяч вірян.

Під час богослужіння у День Хрещення Русі  Блаженніший Митрополит Онуфрій під час своєї проповіді зауважив, що «святий князь Володимир написав світлу сторінку в нашій історії», принесення Євангельського Закону на землі Київської Русі сприяло припиненню міжусобиць та об’єднанню усіх ворогуючих. «Коли князь Володимир приніс Закон Євангельський, і вписав його не тільки на скрижалях свого серця, а й на скрижалях державного закону, тоді  люди почали жити за цим законом. Він став правилом життя не тільки для князя, а й для кожного громадянина. І як наслідок, сталося неможливе: об’єдналися ті, хто ворогував віками один проти одного, примирилися ті, хто не мав миру між собою довгий час», – так була утворена велика єдина держава, нагадав Предстоятель УПЦ і побажав молитовного заступництва святого князя Володимира, щоб Господь дав добрий розум усім, примирив ворогуючих і послав благословенний мир на українську землю. «Нехай молитвами святого князя Володимира Господь благословить нашу землю, нашу Українську державу і весь народ», – сказав він.

Цьогоріч до святкування 1000-річчя блаженної кончини святого великого князя Володимира було видано збірку богослужбових текстів, приурочених цій ювілейній даті й розширене житіє рівноапостольного князя. У рамках акції церковного дзвону «Слава Тобі, Боже!», в усіх храмах та монастирях Української Православної Церкви протягом 15 хвилин був здійснений святковий передзвін, який сповістив українській пастві про кульмінацію торжеств.

2016 рік – вперше напередодні святкування Дня Хрещення Русі було проведено Всеукраїнський хресний хід миру, молитви і любові. Відправними точками хресного ходу стали Святогірська Лавра на сході і Почаївська Лавра на заході країни. Сотні тисяч людей взяли участь у хресній ході, пройшли з чудотворними іконами і молитвою через всю країну, щоб попросити у Бога миру для всіх.

А 27 липня прочани об’єдналися в Києві на Володимирській Гірці, щоб разом піднести хвалу Господу і помолитися про Божу милість для нашого народу.

Всього в молебні на Володимирській гірці та хресній ході в Києво-Печерську лавру взяло участь понад 80 тисяч осіб.

Примітно, що святкування Хрещення Русі в той рік збіглося зі святкуванням 1000-річчя встановлення давньоруського чернецтва на Святій горі Афон. З цієї нагоди до Києва була спеціально привезена унікальна ікона “Благословення Святої Гори Афон” із зображенням Богородиці і святих угодників-вихідців з київської хресної купелі. Віруючі мали можливість помолитися біля цієї ікони під час Молебня на Володимирській гірці. З Хресним ходом в цей день прибули на молебень і чудотворні ікони Божої Матері – Святогірська та Почаївська.

2017 рік – святкування Дня Хрещення Русі почалося з традиційного щорічного молебню на Володимирській гірці, який очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій, і хресним ходом віруючих в Києво-Печерську Лавру, де було відслужено всенічное бдіння. Хресний хід-2017 супроводжували 11 чудотворних ікон і мощі рівноапостольного князя Володимира. Подія зібрала рекордні 100 тисяч учасників, серед яких були православні віруючі з усіх єпархій України, групи паломників з Білорусії, Росії, Молдови, Греції, Румунії та інших країн світу.

День Хрещення Русі – 2017. Хресний хід в Києво-Печерську Лавру

Молебень на Володимирській гірці з нагоди Дня Хрещення Русі. Київ 2017 рік

Хресний хід, присвячений святкуванню Дня Хрещення Русі, зібрав 100 000 учасників. Київ 2017 рік

Про те, як Українська Православна Церква відзначатиме 1030-річний ювілей Хрещення Русі у 2018 році дивіться і читайте в анонсі.

Використано матеріали vera.foma.in.uamvfund.org

Просмотров: 338

Переглядів: 107

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *