Історія

Християнство на Волинь приніс святий рівноапостольний князь Володимир. 992 року він заснував у місті Володимир-Волинський єпископську кафедру і збудував соборну церкву на честь Успіння Божої Матері. Пізніше Володимир-Волинський став осередком церковно-релігійного життя західно-руської окраїни, а Володимирів храм – першим на Волині кафедральним собором.
Першим єпископом був Стефан I. До складу Волинської єпархії входили міста Гродно, Брест, Дорогочин, Брянськ, Турин, Острог. Однак процвітанню віри Христової заважали ті періоди історії, коли Волинь ставала ареною розбрату, міжусобної боротьби і сутичок між Литвою, Угорщиною, Польщею й татарською ордою. Крім того, римські папи намагалися поширити свою владу на всі християнські народи і підкорити їх собі.
З припиненням роду князів Галицько-Волинських Волинь перейшла під управління володарів із роду Гедеміна. Перший із них – Любарт, прийняв православ’я і в усьому допомагав Православній Церкві. У своєму стольному граді Луцьку він збудував замок і кафедральний собор на честь святого апостола Iоанна Богослова.
Нові литовські князі ставали одночасно і польськими королями, а тому під впливом римських пап та польських магнатів поступово почали порушувати єдність Православної Церкви.
Князь Костянтин Острозький – захисник Православної Церкви на Волині – запросив Константинопольського Патріарха Єремію відвідати його володіння, аби той навів у них лад. 1589 року Патріарх прибув до міста Брест, де відразу ж зібрав собор духовенства. Однак після його від’їзду знову розпочалися інтриги. Князь Костянтин повідомив про це Константинопольського Патріарха, особливим зверненням закликав православних людей не приймати унії та вимагав скликання Собору.
Патріарх Константинопольський Мелетій призначив князя Костянтина Острозького своїм Екзархом, а православною паствою благословив опікуватися Гедеона Балабана. У своїй резиденції в Острозі князь заснував школу (її називали Академією), яка функціонувала під наглядом ученого грека Кирила Лукаріса – майбутнього Константинопольського Патріарха, а в Дерманському монастирі відкрив друкарню.
Рід Острозьких усі свої духовні дарування і матеріальні статки віддавав на благоустрій Православної Церкви. Один із його представників, преподобний князь Федір, був причислений Церквою до лику святих.
1608 року помер князь Костянтин Острозький, а його син Януш став католиком і розпочав гоніння на православ’я.
Під час управління Луцько-Володимирською єпархією Афанасія Пузини (1623-1650 рр.) багато хто з православних дворян заснували нові монастирі, школи і друкарні.
Після відбуття з регіону останнього Луцько-Володимирського єпископа Кирила (Шумлянського) єпархія практично припинила своє існування. Тільки через 87 років (1712-1799) знову була відроджена на Волині православна єпископська кафедра.
Рівненська єпархія Української Православної Церкви була створена у квітні 1990 року шляхом виділення зі складу Волинської єпархії (рік заснування – 992-й). Вона знаходиться в адміністративних межах Рівненської області.
30 березня 1999 року єпархію було розділено на дві – Рівненську та Сарненську. До складу першої увійшли райони: Гощанський, Дубенський, Демидівський, Здолбунівський, Корецький, Млинівський, Острозький, Радивилівський та Рівненський. До другої: Березнівський, Володимирецький, Дубровицький, Зарічнянський, Костопільський, Рокитнівський, Сарненський.
Єпархія налічує 280 парафій та розділяється на 10 благочинь. Млинівський та Демидівський райони складають одне благочиння у зв’язку з невеликою кількістю парафіян. Дубенський поділений на два, оскільки в цьому районі більше, ніж деінде, розповсюдився розкол. В 2014 році Корецький район також поділений на два благочиння.
У серпні 1992 року будинок Рівненського єпархіального управління був захоплений прибічниками УПЦ КП за підтримки представників державної влади і незаконно утримується до цього часу.
У квітні 1999 року влада на декілька років надала в користування Рівненській єпархії будівлю для розміщення єпархіального управління. Приміщення потребує капітального ремонту.
Керує єпархією митрополит Рівненський і Острозький Варфоломій (Ващук).

Переглядів: 520

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *