Семи отроків Ефеських: Максиміліана, Іамвліха, Мартиніана, Іоанна, Діонісія, Ексакустодіана (Костянтина) і Антоніна (ІІІ)

97964Сім ефеських отроків: Максиміліан, Іамвліх, Мартініан, Іоанн, Діонісій, Ексакустодіан (Костянтин) і Антонін, жили в III столітті. Святий Максиміліан був сином Ефеського градоначальника, решта шість юнаків — синами інших знатних ефеських громадян. Юнаки були друзями з дитинства і разом перебували на військовій службі. Коли імператор Декій (249-251) прибув до Ефесу, він звелів усім громадянам з’явитися для принесення жертви язичницьким божествам; непокірних ж очікували муки і смертна кара. За доносом тих, хто намагався сподобатися імператорові, до відповіді були покликані і сім ефеських отроків. Поставши перед імператором, святі отроки сповідали свою віру в Христа. З них негайно були зняті знаки військової почесті — військові пояси. Однак Декій відпустив їх на свободу, сподіваючись, що вони змінять рішення за той час, поки він знаходиться в поході. Юнаки пішли з міста і сховалися в печері гори Охлон, де проводили час в молитвах, готуючись до мученицького подвигу. Наймолодший з них — святий Іамвліх, одягаючись в злиденне лахміття, ходив до міста і купував хліб. В один із таких виходів у місто він почув, що імператор повернувся і їх вже шукають, щоб віддати на суд. Святий Максиміліан умовив друзів вийти з печери і добровільно з’явитися на суд.

Дізнавшись, де ховаються юнаки, імператор звелів закласти вхід до печери камінням, щоб ті померли в ній від голоду і спраги. Двоє з сановників, які були присутні при замуруванні входу в печеру, були таємними християнами. Бажаючи зберегти пам’ять про святих, вони вклали серед каміння запечатану скриньку, в якій знаходилися дві олов’яні дощечки. На них були написані імена семи отроків та обставини їх страждань і смерті.
Але Господь навів на юнаків дивний сон, який тривав майже два століття. На той час гоніння на християн припинилися, хоча при святому благовірному цареві Феодосії Молодшому (408-450) з’явилися єретики, що відкидали воскресіння мертвих і віру в друге пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Одні з них говорили: «Як може бути воскресіння мертвих, коли не буде ні душі, ні тіла, так як вони знищаться?» Інші стверджували: «Тільки одні душі матимуть відплату, бо неможливо тілам повстати і ожити після тисячі років, коли не залишиться від них і праху». Тоді-то Господь і відкрив таємницю очікуваного воскресіння мертвих і майбутнього життя через Своїх сім отроків.
Власник ділянки землі, на якій знаходилася гора Охлон, почав зведення кам’яного будинку, і робітники розібрали вхід до печери. Господь оживив отроків, і вони прокинулися немов від звичайного сну, не підозрюючи, що минуло майже 200 років. Тіла їх і одяг були абсолютно нетлінними. Готуючись прийняти муки, отроки доручили святому Іамвліху ще раз купити їм хліба в місті для підкріплення сил. Підійшовши до міста, юнак був вражений, побачивши на воротах святий хрест. Почувши Ім’я Ісуса Христа, яке можна було промовляти цілком безкарно і вголос, він став сумніватися, що прийшов до свого міста. Розраховуючись за хліб, святий отрок подав торговцеві монету із зображенням імператора Декія і був затриманий. Йому висунули підозри у приховуванні знайденого скарбу старовинних монет. Святого Іамвліха привели до градоначальника, у якого в той час знаходився Ефеський єпископ. Слухаючи здивовані відповіді юнака, єпископ зрозумів, що Бог відкриває через нього якусь таємницю, і сам вирушив разом із народом до печери. Біля входу в печеру єпископ вийняв з купи каміння запечатану скриньку і відкрив її. Він прочитав на олов’яних дощечках імена семи отроків та обставини замурування печери за наказом імператора Декія. Увійшовши до печери і побачивши в ній живих отроків, всі зраділи і зрозуміли, що Господь через пробудження їх від довгого сну відкриває Церкві таємницю воскресіння мертвих. Незабаром сам імператор прибув до Ефесу і розмовляв з юнаками в печері.

Тоді ж святі отроки на очах у всіх схилили голови на землю і знову заснули, цього разу до загального воскресіння. Імператор хотів тіла кожного з них покласти в дорогоцінну раку, але, з’явившись йому уві сні, святі отроки сказали, щоб тіла їх були залишені в печері на землі. У ХII столітті руський паломник ігумен Данило бачив в печері ці святі мощі семи отроків.

За матеріалами порталу “Азбука віри”, переклад — ігумен Герман (Кулакевич)

Переглядів: 113

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *