Вознесіння Господнє: “Аз есмь с Вами”. Святитель Лука (Войно-Ясенецький)

Не буду довго проповідувати вам сьогодні по немочі своїй, постараюся тільки пояснити вам багатозначний кондак цьогорічного свята. Прослухайте, з глибокою увагою прослухайте цей кондак (хор співає): “Еже о нас исполнив смотрение, и яже на земли соединив небесным, вознеслся еси во славе Христе Боже наш, никакоже отлучаяся, но пребываяй неотступно и вопия любящим Тя: Аз есмь с вами, и никто же на вы”.

Що це означає: “Еже о нас исполнив смотрение”?

Це означає в перекладі ось що. Коли Господь Ісус Христос усіма справами Свого земного життя і Хресною смертю Своєю виконав те, що було визначено про нас в предвічній Раді Божій, коли Він те, що на землі, з’єднав з небесним — коли Він людей, сущих на землі, з’єднав з небесними ангелами.

Він поєднав нас з ангелами Своїми. Він дав нам можливість бути причасниками небесного життя.

Було чимало людей, які на землі вже стали ангелами у плоті. Ви знаєте, що великого Іоанна Предтечу Святе Письмо називає ангелом. Було багато людей, для яких справжнє життя не становило ніякого інтересу, які серця свої очистили, які настільки піднеслися і вдосконалилися, що стали, по духу своєму, подібні ангелам — вже на землі стали ангелами у плоті. Хіба такими були всі преподобні? Марія Єгипетська хіба не була ангелом во плоті, хіба не такі були безліч отців — найбільших пустельників: Антоній Великий, Євтимій Великий, Сава Освячений, як наш преподобний Серафим Саровський, наші преподобні Антоній і Феодосій Печерські?

Вони всі стали ангелами у плоті і вже на землі були з’єднані з небесним. Вони розмовляли з ангелами, їм являлася Пресвята Богородиця. І багато, багато було таких, яких Господь наш Ісус Христос з’єднав із небесним — з усіма небесними силами.

“…вознеслся еси во славе Христе Боже наш, никакоже отлучаяся, но пребываяй неотступно и вопия любящим Тя: Аз есмь с вами, и никто же на вы”.

У великій славі вознісся з гори Оливної Господь наш Ісус Христос. А учні Його, як чули ви в нинішньому читанні апостольському і євангельському, розлучившись з ним, не впали духом. Не тільки не сумували вони, але пішли додому з радістю, з великою радістю.

Чому, як могли вони веселитися і радіти, розлучаючись із Христом? Це було можливим, тому що Господь сказав їм, що пошле іншого Утішителя, Духа Святого, Який їм нагадає все, що говорив Він, і буде з ними навіки.

А в кондаці сказано: “никакоже отлучити, но пребиываяй неотступно”. Це означає, що вознісся, не залишив Він нас, але перебуває завжди, невідступно з нами. Тут треба згадати слова Господа Ісуса і ніколи їх не забувати: “Хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець; і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього”.

Дивіться, адже ця обіцянка Христова, в якій сказано, що до всіх, хто полюбив Його і виконує слово Його, прийде Він разом з Отцем Його, — в серце увійдуть і будуть жити в ньому, як у храмі Духа Святого.

“…и вопия любящим Тя: Аз есмь с вами, и никто же на вы”.

Хто полюбить Христа всім серцем, хто буде жити по слову Його, виконуючи всі заповіді Його, той буде у повсякчасному спілкуванні з Ним, буде під постійним захистом Його, буде завжди охоронятися Самим Христом і ангелами Божими його не торкнеться ніяке зло, бо невідступно буде з ними Христос.

Але ви подумайте, а хіба і великі преподобні не відчували гонінь, хіба не було таких, які повставали проти них, хіба не було багатьох тисяч мучеників Христових?

Згадаймо, як був до напівсмерті побитий розбійниками преподобний Серафим Саровський. А що ж — хіба послужило це на шкоду самому Серафиму, послужило на шкоду Церкві Христовій? Ні, це послужило до найбільшої користі нашої, яку отримали через преподобного Серафима, бо, коли зцілила Його Сама Богородиця, явившись Йому, а розбійники були віддані під суд, преподобний Серафим, дізнавшись про це, зі сльозами просив за них: “не хочу, щоб судили їх! Якщо засудять — піду з Саровської пустині”.

Бачите, як цей вчинок святого повинен нам послужити наукою, який великий приклад отримали ми, приклад того, як треба ставитися тих, хто заподіює нам страждання.

А до святих мучеників як застосувати слова піснеспіву “Аз есмь с вами, и никто же на вы?”

Так, повставали на них імператори, повставали правителі, піддавали їх жорстоким, лютим мукам. Але збувалися слова Христові і, коли їх мучили, Сам Христос був поруч із ними, роблячи легкими муки. Часто не згорали вони в страшних печах, полум’я яких обпалювало самих мучителів. Чому? А тому, що з ними був Христос, нікого не залишаючи.

Він посилав ангелів Своїх, і Сам приходив в темницю до понівечених до напівсмерті мучеників, і зціляв їх, і наступного дня мучителі бачили їх здоровими.

Ось бачите, і це слово збувалося. Вірте, що кожен, хто полюбив Христа і виконує слово Його, буде улюбленцем Отця Його, і Він прийде, і обитель Свою створить у ньому.

Тож любіть Христа, йдіть за Ним, виконуйте заповіді Його!

А зараз послухайте ще раз кондак свята, пояснений щойно, і сподіваюся, що сприймете його набагато глибше, ніж сприймали його раніше (хор співає).
“Еже о нас исполнив смотрение, и яже на земли соединив небесным, вознеслся еси во славе Христе Боже наш, никакоже отлучаяся, но пребываяй неотступно и вопия любящим Тя: Аз есмь с вами, и никто же на вы”.

Запам’ятайте, запам’ятайте добре цей кондак. Пам’ятайте завжди про цей великий день Вознесіння на небо Господа Ісуса.

Серця свої спрямуймо до Нього і слідом за Ним, бо і нам належить піднестися за Ним на небо.

Амінь.

14 травня 1953 р.

Переклад — архімандрит Герман (Кулакевич)

Переглядів: 258

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *