Почалася Страсна седмиця: проживімо її по справжньому

57226283_1270121701_da_molchit_vsyakaya_plot_1Страсна седмиця – останній тиждень перед Великоднем, присвячений спогадам про останні дні земного життя Спасителя, про Його страждання, розп’яття, хресну смерть і поховання.

Як сказано в покаянному каноні прп. Андрія Критського, коли «пророки уже изнемогли», Церква готується до свята Воскресіння Христового, показуючи останні дні Його життя, коли Господь страждав за гріхи наші. І ці дні по праву називають головними днями церковного року. Як же прожити Страсний тиждень на повну силу, щоб нічого не упустити? Богослужіння Страсної седмиці займають особливе місце в Православній Церкві і пов’язані спільною темою та настроєм, без якого ми не зможемо достойно вступити в світлу Пасху.

Великий понеділок

У цей день Православна Церква згадує прокляття Господом неплідної смоківниці та історію праведного Йосифа. І не випадково. Образ смоківниці – це образ духовного протверезіння для людини, щоб вона усвідомила свою неміч і щоб постаралася досягти перетворення, воскресіння з Христом.
Головними ж співами перших трьох днів стають зворушливі тропар «Се Жених грядет в полунощи…»:

і ексапостиларій «Чертог Твой вижду, Спасе мой, украшенный и одежды не имам да вниду в онь…».

Вони, зазвичай, співаються з особливою тихою урочистістю, характерною духу тривожних очікувань.

Великий Вівторок

Саме до вівторка цієї седмиці належить спогад бесіди Господа зі Своїми учнями про ознаки Його другого Пришестя і лихах перед кончиною століття. У цей день, перебуваючи в храмі, Спаситель дав останні Свої настанови перед усім народом.

Тут прозвучали гідні відповіді Господа спокусникам про податі кесарю і про семибратню дружину, тут Христос виголосив Свою останню викривальну промову проти фарисейства і лицемірства, засвідчивши Свій повний розрив з іудейським сонмищем, відкинув всі заклики до покаяння. «Се оставляется вам дом ваш пуст. Глаголю бо вам, яко не имате Мене видети отселе, дондеже речете: благословен Грядый во имя Господне» (Мф., XXIII, 38-39).

236_big_1333977142_1
До слова, спогад про торговців у храмі відбувається у вівторок Страсної седмиці невипадково. Це логічний ланцюжок продовження того спогаду, що був у перший день.

Велика середа

У цей день останній раз служиться Літургія Передосвячених Дарів. У кінці богослужіння священик виходить перед царськими вратами і тричі падає ниць зі словами молитви Єфрема Сирина. Ця молитва звучить увесь Великий піст, але востаннє цього року:

«Господи и Владыко живота моего, дух праздности, уныния и любоначалия и празднословия не даждь ми!

Дух же целомудрия, смиренномудрия, терпения и любве даруй ми, рабу Твоему!

Ей, Господи, Царю, даруй ми зрети моя прегрешения и не осуждати брата моего, яко благословен еси во веки! Аминь».

 У цей день згадується жінка-грішниця, яка омила сльозами і помазала дорогоцінним миром ноги Спасителя, коли він був на вечері у Віфанії в домі Симона прокаженого, і цим приготувала Христа до поховання.

5arh121b_1

 Тут же Іуда зважився зрадити Христа іудейським старійшинам за 30 срібняків (сума, достатня за тодішніми цінами для придбання невеликої ділянки землі на околиці Єрусалиму)… З цього дня і до Фоминої неділі припиняється рядове читання Псалтирі.

Великий четвер

Кожен четвертий день Страсної седмиці ми стаємо учасниками Таємної Вечері. Безумовно, Божественна літургія в цей день відбувається з особливим торжеством. Причому Літургія відправляється зі службою Вечірні. Це логічно, тому що Церква вводить нас в події таємничого вечора, коли Спаситель востаннє у Своєму земному житті давав настанови учням. У Великий Четвер у богослужінні згадується найважливіша євангельська подія – Таємна вечеря, на якій Господь встановив новозавітне Таїнство Причастя (Євхаристії)

tvech1_1

На Літургії в кафедральних соборах під час архієрейського служіння здійснюється обряд обмивання ніг – приклад смирення і прообраз дій Спасителя, Який умив ноги Своїм учням перед Таємною вечерею.

Архієрей умиває ноги 12 священикам, які символізують учнів Господніх, і витирає їх рушником.

А ось увечері під закличний дзвін у храм стікаються натовпи вірян. Ікони та Розп’яття посеред церкви покриті чорним крепом. Люди урочисті і суворі: починається служба Послідування Страстей Господніх, або, як кажуть у народі, «служба дванадцяти Євангелій».

На середину храму під скорботне спів «Егда славнии ученицы на умовении вечери просвещахуся, тогда Иуда злочестивый сребролюбием недуговав омрачашеся…» виноситься святе Євангеліє. Кожен присутній запалює і тримає велику воскову свічку. Сотні вогників висвітлюють читання Євангелія.

Після п’ятого Євангелія співається прокимен: «Разделиша ризы Моя себе, и о одежди Моей меташа жребий».

А після восьмого Євангелія – сповнений найглибших почуттів светилен «Разбойника благоразумнаго во едином часе раеви сподобил еси, Господи; и мене древом крестным просвети и спаси мя!»

Дванадцять разів запалюються свічки і одинадцять разів гасяться. Дванадцять фрагментів Євангелія про Страждання Господа виголошуються світові.
Настає час глибокої скорботи…

Велика Страсна П’ятниця

У цей день не прийнято скликати на службу дзвоном. Храм перетворюється в дім печалі. Повсюдно відбуваються Великі Часи, коли знову читаються послідовно Страсні Євангельські епізоди. Після закінчення Часів починається вечірня. Один із проповідників назвав її Вечірньою плачу. Вона відображає подію зняття з Хреста Тіла Спасителя на прохання Йосифа Аримафейського. І тому, при завершенні служби, хор починає протяжно співати довгу стихиру, в якій чути древні традиції плачу над покійником: «Тебе одеющагося светом, яко ризою…».

polozhenie_vo_grob_plasha_36864351852

У вівтарі в цей час чутно дзвін кадильниці: це священик кадить священну Плащаницю, що лежить на Престолі. Зараз її піднімуть, прикрашену квітами і овіяну пахощами, над головами і понесуть до людей у храм, як знак зняття з Хреста Тіла Ісуса. І кожен зможе, дивлячись на простерте тіло Постраждалого нас ради, пролити свої покаянні сльози.

А вночі знову відбувається служба. Утреня сумного поховання. Знову в руках вірних горять свічки і скапує сльозою віск. А духовенство прочитує короткі тропарі, поміщені між віршами 17-ї кафізми Псалтирі. Потім знову піднімають Плащаницю. Попереду колишуться Хрест, хоругви. Хор тихо співає похоронне «Святий Боже…», і всі виходять на вулицю.
Вносять Плащаницю в храм, до церкви заходять і всі віряни з палаючими свічками. Починається читання пророків…

Велика субота

Починається вона вечірньою. Служба ця особлива. Пов’язана вона з єрусалимською традицією сходження на Гроб Господній Благодатного вогню. Вогонь сходить на Гроб і знаменує Воскресіння Христове – Його перемогу над пеклом. Цей чудо відбувається щорічно в Єрусалимі під час співу вечірні Великої суботи.

articles_holysaturdayserm1b_1

Служба починається в чорних облаченнях. Читаються книги зі Старого Заповіту, так звані Паремії. У Велику Суботу їх п’ятнадцять. У кінці старозавітних читань християнам пропонується почути повчання Апостола.
Читець в темному стихарі виходить і читає апостольське послання, де вже відкрито розмірковує і про смерть Господню і про Його Воскресіння. Закінчується читання гучним проголошенням: «Воскресни Боже, суди земли, яко Ты наследиши во всех языцех». Хор багаторазово вторить.

Під час Літургії Василія Великого замість «Херувимської» співається тропар «Да молчит всякая плоть человеча…»

У цей час закриваються царські врата вівтаря, а потім і темна завіса. Таємничі хвилини… Раптом темну катапетасму перекриває біла, що відкривається. Розчиняються і царські врата. І з вівтаря несподівано, немов ангели, в білих ризах виходять священики… Ця радість, на повну силу, ще не виголошується світу…

Та вже тихесенько, у глибині кожного православного серця, радістю надії звучить переможне «Христос Воскресе!».

За матеріалами orthodoxy.org.ua

Переглядів: 517

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *