Православна Церква згадує пам’ять Усіх Святих

У першу неділю після дня Святої Трійці Православна Церква святкує день Всіх Святих. День Всіх Святих – словосполучення знайоме і, в той же час, дивне, але увійшло в повсякденну мову в одній обгортці з британським Хеллоуїном (All Hallows Eve – Вечір Всіх Святих) – кельтським початком року, що в середньовічній Британії починався з поминання Всіх Святих. Перша згадка про це свято зустрічається в IV столітті, а в 609 р. Римський Папа Боніфацій IV у день Всіх Святих освятив римський Пантеон в честь Богородиці і всіх мучеників, щоб, за висловом великого англійського історика Беди, «пам’ять всіх святих могла в майбутньому згадуватися в місці, де шанували не богів, а демонів». Усі Святі невипадково згадуються через тиждень після Трійці – на Трійцю була встановлена ​​Церква, це день її народження, паросток, посаджений у землю. І ось ми бачимо, яким яскравим кольором розцвіла посаджена квітка – святі мученики і сповідники, преподобні і пророки, юродиві і святителі. День Всіх Святих з’єднаний із першою неділею після П’ятидесятниці, цим підкреслюється, що святість – це плід Духа Святого. Цей плід дозрів не в якихось напівбогів, велетнів або інопланетян, а у звичайних людей, зроблених із того ж тіста, що й ми з вами.

Святі шанувалися з найраніших століть християнства. Спочатку – це були апостоли, а потім мученики, які йшли на смерть, але не відрікалися від віри. За ними почалося шанування видатних церковних діячів, які прославилися дарами Святого Духа (всі ми знаємо святителя Миколая Чудотворця). Зі зміцненням християнства, почали шанувати благовірних правителів і правительок (такими були благовірний князь Олександр Невський, син його Даниїл, князь Ярослав Мудрий) і преподобних ченців (таких як Сергій Радонезький, Серафим Саровський, Іов та Амфілохій Почаївські).

Скільки всього святих у християнстві – невідомо. Житія і описи святих не вміщаються у найтовстіші томи Четьїв-Міней, про подвиг тисяч ніколи не стане відомо… Ми не дізнаємося про мучеників перших століть християнської Церкви, розірваних дикими звірами на арені цирку за віру в Христа, прихованими від нас залишаться імена подвижників і ченців, котрі жили в самітно і так гаряче молилися за мир, не злічити й імен віруючих, розстріляних у роки безбожництва в таборах.

Історія

Свято відоме з кінця IV – початку V століть. Існує проповідь Іоанна Златоуста на пам’ять «всіх святих, по всьому світу постраждалих», у якій вже вказується день святкування, аналогічний існуючому в даний час. Серед пісень Єфрема Сирина є згадка про святкування в честь всіх святих 13 травня.

Сирійський лекціонарій вказує на п’ятницю після Великодня як на день пам’яті всіх святих. Єрусалимська соборна практика V-VII століть, реконструйована за грузинським перекладом Лекціонарію, містила свята на честь всіх мучеників (22 січня) і в честь «всіх апостолів і всіх святих, які взяли їх вчення» (16 квітня).

Студійський, а потім і Єрусалимський Типікон остаточно поміщають свято в честь всіх святих на перший тиждень (у неділю) після П’ятидесятниці. Така послідовність свят виявляє їх логічний зв’язок: святі просяяли хоч і в різний час і різними подвигами, але по благодаті єдиного Святого Духа, Який зійшов на Церкву в день П’ятидесятниці.

Богослужіння

У річному богослужбовому колі Православної Церкви день Всіх Святих є межею: закінчується період використання за богослужінням піснеспівів Цвітної Тріоді і починається період співу Октоїха.

На утрені дня Всіх Святих починається читання «стовпа» – послідовності 11 недільних Євангелій, що розповідають про Воскресіння Христове. На вечірні свята читаються три паремії, що містять старозавітні вказівки на славу святих: Іс.43: 9-14 – святі названі свідками і благовісниками Божественного порятунку («Мої свідки, говорить Господь, та раб Мій, якого Я вибрав»); Прем.3: 1-9 – святі, хоч і приниженням на землі, прославлені Богом («А душі праведних в руці Божій, і мука не торкнеться їх. В очах нерозумних вони здавалися померлими, і результат їх вважався погибеллю, і відхід від нас – знищенням; але вони перебувають у світі»); Прем.5: 15 – 6: 3 – святі радітимуть у день приходу Господнього («Праведники живуть навіки, нагорода їх – у Господі, і піклування про них – у Вишнього. Тому вони отримають царство слави і вінець краси від руки Господа, бо він покриє їх десницею і захистить їх правицею»).

На Літургії читається уривок з Послання до Євреїв (Євр.11: 33 -12: 2), що прославляє старозавітних праведників і називає їх «хмарою свідків», а євангельське читання (Мф.10: 32-33, Мф.10: 37-38 , Мф.19: 27-30) вказує на необхідні ознаки святості («хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним… Хто не бере хреста свого і не йде за Мною, той Мене недостойний … Всякий, хто залишить доми, або братів, або сестер, або батька, або матір, або дружину, чи дітей, чи землі, той матиме у стократ і успадкує вічне життя»).

Тропар Всім Святим

Иже во всем мире мученик Твоих, / яко багряницею и виссом, / кровьми церковь Твоя украсившися, / теми вопиет Ти, Христе Боже: / людем Твоим щедроты Твоя низпосли, / мир жительству Твоему даруй / и душам нашим велию милость.

Кондак Всіх Святих, глас 8

Яко начатки естества, Насадителю твари,/ вселенная приносит Ти, Господи, богоносныя мученики,/ тех молитвами в мире глубоце// Церковь Твою, жительство Твое Богородицею соблюди, Многомилостиве.

За матеріалами pravmir, переклад – архімандрит Герман (Кулакевич)

 

Переглядів: 800

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *