16 січня у церковному календарі

Пророка Малахії (400р. до Р. Х.)
Святий пророк Малахія жив за 400 років до Різдва Христового, за часів повернення іудеїв із полону вавилонського. Малахія був останнім із старозавітних пророків, тому святі отці називають його «печаткою пророків». Будучи зразком душевної доброти і благочестя, він дивував народ і був названий Малахією, тобто ангелом, або вісником. У канон Священних книг входить його пророча книга, в якій він викривав іудеїв, передвіщаючи пришестя Ісуса Христа і Його Предтечі та останній Суд (3, 1-5; 4, 1-6).
Мученика Гордія Каппадокійського (IV ст.)
Мученик Гордій народився в кінці III століття в місті Кесарії Каппадокійській у християнській родині. У зрілому віці вступив на військову службу і, проявивши мужність та вправність у військовому мистецтві, був призначений сотником. Під час гоніння на християн на початку IV століття він залишив світ і пішов у пустелю, щоб в подвизі добром приготувати себе до сповідання імені Христа Спасителя. У 320 році Гордій відкрито виступив перед префектом міста на захист християн. Його схопили і після страшних катувань відсікли голову.
Священномученика Василя Холмогорова, пресвітера (1938)
Василь Іванович Холмогоров (1874 р. — 16 січня 1938) — священик, син священика. Народився 25 січня 1875 року в селі Андріївському Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї священика Івана Васильовича Холмогорова. Початкову освіту Василь отримав в Коломенському духовному училищі. У 1894 році він закінчив Московську Духовну семінарію. У 1895 році Василь Іванович був призначений псаломщиком в Успенський собор в місті Дмитрові. У 1903 році був рукопокладений у священики до Успенському храму в селі Морозово Дмитрівського повіту Московської губернії. 22 червня 1911 року отець Василь був направлений у Нікольський храм у селі Полтево Богородського повіту (нині Балашихинський район) Московської губернії, де був завідувачем і законовчителем Полтевської церковно-парафіяльної школи до її закриття радянською владою. У 1921 році отець Василь був нагороджений наперсним хрестом і через деякий час возведений у сан протоієрея.
Після закриття Нікольської церкви владою в середині 1930-х років, отець Василь став служити в Преображенському храмі в селі Острів, що входив у 1920-х роках до складу Подільського повіту (нині Видновський округ Московської єпархії) Московської губернії. Перша його служба тут відбулася на свято Преображення Господнього в 1937 році. Білокам’яний Преображенський храм був збудований у другій половині XVI століття і належав до числа архітектурних пам’яток. Однак під час гонінь на Церкву в 1920 — 1930 роках храм виглядав жалюгідно, та й сама влада була налаштована категорично проти реставрації діючої культової споруди, якою б пам’яткою зодчества вона не була.
25 листопада 1937 року співробітники НКВС допитали чергових свідків, жителів села Острів, які посвідчили, що священик скаржився, що ось, мовляв, до чого дожили, Боже місце виявилося запущеним, храм не ремонтується, чого раніше не було б, а тепер і матеріалів не дістанеш для ремонту.
26 листопада 1937 року отець Василь був заарештований і ув’язнений в Таганську тюрму у Москві і через день допитаний. На звинувачення слідчого священик відповів категорично: контрреволюційної агітації не вів і винним себе не визнає.
29 листопада слідство було закінчено, і 1 грудня 1937 року трійка при УНКВС по Московській області засудила протоієрея Василія до десяти років ув’язнення у виправно-трудових таборах. 9 січня 1938 року він прибув в Сиблаг у Новосибірській області і був направлений в одне з його відділень, але його перебування тут було зовсім недовгим. Протоієрей Василій Холмогоров помер 16 січня 1938 року в Сусловському відділенні Сиблагу і був похований у братській могилі.
Підготовано за матеріалами сайту “Азбука віри”, переклад — архімандрит Герман (Кулакевич)

Переглядів: 188

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *