Симеон Богоприємець і Анна Пророчиця

55Праведний Симеон Богоприємець і Анна Пророчиця – святі, чиї образи нерозривно пов’язані зі святом Стрітення Господнього. Коли Діва Марія і Йосиф Обручник принесли Немовля Христа в Єрусалимський храм, Симеон і Анна першими впізнали у беззахисній дитині великого Месію, Спасителя всього світу.
День пам’яті святих Симеона і Анни Пророчиці відзначається в Українській Православній Церкві 16 лютого за новим стилем. Також цей день – віддання свята Стрітення Господнього. Віддання свята – це останній день деяких важливих православних свят, що відзначається особливим богослужінням, більш урочистим, ніж у звичайні дні.
Про праведного Симеона ми дізнаємося, в основному, з Євангелія від Луки. Небагато інформації, але навіть завдяки їй вимальовується образ незвичайної людини, яка зіграла важливу роль в історії пришестя на землю Месії – Ісуса Христа. Інші відомості про Симеона дійшли до нас із церковного передання.
Згідно з ним, цей святий був одним із 72-х перекладачів, яким єгипетський цар Птолемей II доручив перекласти Святе Письмо з єврейської мови на грецьку. Саме з цього «Перекладу 72-х тлумачів» (або Септуагінти) Старий Заповіт у майбутньому перекладуть на слов’янську мову для Болгарської, Сербської та Руської Православних Церков.
Вчений чоловік, із глибокими знаннями, Симеон став провідником дива Стрітення Господнього. Про нього святий євангеліст Лука пише, що він був обраний Господом і що Дух Святий перебував на ньому: «Був тоді в Ієрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був муж праведний та побожний, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому» (Лк 2, 25)..
Для царя Птолемея II святий Симеон перекладав книгу пророка Ісайї. У ній він натрапив на фразу, що збентежила його. У єврейському оригіналі це речення звучало так: «Ось діва в утробі зачне, і народить Сина (Іс. 7, 14). Учений був упевнений – слово «Діва» – явна помилка! Як діва (тобто незаймана) може народити дитину? Симеон хотів виправити нісенітницю, рука його вже потягнулася до паперу. Але в ту ж секунду перед ним постав Ангел. Він утримав перо книжника і мовив: «Май віру написаним словам, ти сам переконаєшся, що вони здійсняться, бо не матимеш смерті, доки не побачиш Христа Господа, Який народиться від Чистої і Пренепорочної Діви». Ці слова Ангела стали пророчими – йшли десятиліття, а Симеон все жив і жив. І кожен день чекав, коли ж з’явиться світові Месія, народжений від Діви.
У рік, коли святому виповнилося 360 років, Святий Дух привів його в Єрусалимський храм. І сталося це в той же день, коли Йосип Обручник і Діва Марія зі Спасителем, Якому виповнилося 40 днів, прийшли в храм, щоб представити свого первістка перед Господом і принести належну іудейським законом жертву.
Саме тут, у серці Святої Землі, відбулася зустріч праведного старця і Святого Сімейства. Симеону знову було одкровення від Господа – він зрозумів, що Немовля на руках Марії – Той Самий довгоочікуваний Месія, про Якого упровдовж сотень років писали пророки.
Святий Симеон благоговійно взяв на руки Немовля Христа і сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля» (Лк 2, 29 – 32). Благословивши Святе Сімейство, він додав Марії пророче: «і Тобі Самій меч пройде душу – щоб відкрилися помисли багатьох сердець» (Лк. 2, 22 – 35).
З опису, що нам дає євангеліст Лука, ми дізнаємося також про Анну Пророчицю. Апостол пише про неї небагато, але навіть за цими мізерним відомостями ми можемо побачити життєвий шлях цієї жінки в усій його чистоті і любові до Бога: «Тут була також Анна пророчиця, дочка Фануїлова з коліна Асірова, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком після свого дівоцтва сім років, вдова років вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч. Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Ієрусалимі (Лк 2, 36 – 38).
Як говорить церковне передання, праведний Симеон Богоприємець помер незабаром після зустрічі з Немовлям Христом і Святим Сімейством у Єрусалимському храмі. Йому було 360 років.
Згідно з окремими історичними джерелами, в 1243 році мощі святого Симеона з’явилися на березі Адріатичного моря в місті Зара (зараз – місто Задар у Хорватії). Сьогодні мощі спочивають у релікварії в двох хорватських містах: в Задаре і Загір’я. А в кафедральному соборі німецького місті Ахен зберігається десниця (права рука) праведного Симеона. Раз в сім років, за старою традицією, її виставляють для поклоніння віруючих –знамените на весь світ Ахенське паломництво. Зберігається святиня в прикрашеному дорогоцінним камінням релікварії.
Праведний Симеон – одна з ключових фігур, зображених на іконі свята Стрітення Господнього. Іконописці зображували святого в момент, коли Богородиця з рук на руки передає йому Немовля Христа. Анну пророчицю в візантійському і давньоруському іконописі писали на іконах Стрітення Господнього за спиною Богородиці або праведного Симеона. Анна Пророчиця зображувалася в профіль, одягнена, найчастіше, в червоний хітон і зелений мафорій (кольори могли бути іншими); вона вказувала пальцем на Христа. Нерідко Анну писали в образі сивочолої стариці з утомленим обличчям.
Пісня Симеона, або «Нині відпускаєш …», – це слова Симеона з Євангелія від Луки.
Вперше ця молитва згадується вже в Апостольських Постановах. В традиції Української Православної Церкви слова Симеона під час богослужіння співають у кінці вечірньої служби. Крім того, православні читають «Нині відпускаєш…» під час Таїнства Хрещення – але тільки для немовлят-хлопчиків. Церковнослов’янською пісня праведного Симеона звучить так: «Ныне отпущаеши раба Твоего, Владыко, по глаголу Твоему, с миром; яко видеста очи мои спасение Твое, еже еси уготовал пред лицем всех людей, свет во откровение языков, и славу людей Твоих Израиля».
Український переклад: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля».
«Фома», переклад – архімандрит Герман (Кулакевич)

Переглядів: 555

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *