До 40-го дня блаженної кончини митрополита Варфоломія

До 40-го дня з блаженної кончини Рівненського архіпастиря, Високопреосвященнішого Варфоломія, митрополита Рівненського і Острозького публікуємо фото з дорогим Владикою.

Владика Варфоломій (у миру Віктор Володимирович Ващук) народився 1 березня 1953 року в селі Городне Любомльського району Волинської області в селянській родині. Від батьків він перейняв глибоку віру в Бога та отримав християнське виховання, що і спонукало його все своє життя присвятити церковному служінню.

По завершенні служби в армії у 1975 році майбутній святитель вступив до Одеської духовної семінарії, після закінчення якої, 1979 року, був зарахований до Московської духовної академії. У 1983 році він захистив дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата богослов’я. Того ж року розпочалось його священицьке служіння з рукоположення 16 жовтня у сан диякона, а 18 жовтня – у сан священика. Перший досвід парафіяльного служіння майбутній архієрей отримав на парафії Спасо-Преображенського храму селища Стара Вижівка Волинської області, куди він був призначений настоятелем.

У березні 1989 року священик Віктор Ващук призначений секретарем Волинського єпархіального управління, а у вересні того ж року отримав послух настоятеля Троїцького кафедрального собору Луцька. 15 квітня 1989 року отця Віктора було возведено у сан протоієрея.

22 грудня того ж року він приймає чернечий постриг з ім’ям Варфоломій на честь святого апостола Варфоломія. 18 січня 1990 року возведений у сан архімандрита.

24 лютого 1990 року Господь покликав новоспочилого владику до єпископського служіння. Саме тоді він був хіротонісаний у єпископа Волинського і Рівненського. У квітні того ж року відбувся поділ Волинсько-Рівненської єпархії на Волинську і Рівненську. Преосвященний Варфоломій залишився керувати Волинською єпархією з титулом єпископа Волинського і Луцького. В цей час розпочинається період відродження Православ’я після десятиліть атеїстичних заборон, і зусиллями владики Варфоломія були відкриті на Волині десятки нових храмів. Завдяки його клопотанню у жовтні 1990 року відбулося відкриття у Луцьку духовного училища, яке через рік отримало статус семінарії. Владика Варфоломій тоді ж став першим ректором відродженої Волинської духовної семінарії.

Служіння владики Варфоломія на Волинській кафедрі збіглося з важким періодом церковного розколу та агресії проти Церкви з боку радикально налаштованих націоналістичних угрупувань. У серпні 1992 року у Луцьку відбулися трагічні події, пов’язані із захопленням комплексу Луцького Свято-Троїцького собору разом із приміщеннями Волинського єпархіального управління та Волинської духовної семінарії Української Православної Церкви.

Невдовзі єпископ Варфоломій був переміщений на Миколаївську кафедру з титулом єпископа Миколаївського і Вознесенського, а через рік очолив Сумську кафедру.

27 липня 1995 року він повернувся на Рівненську кафедру, якою керував до останнього свого подиху.

За ревне служіння Українській Православній Церкві 23 листопада 1996 року єпископ Варфоломій був возведений у сан архієпископа, а 28 серпня 2014 року – у сан митрополита. Він був неодноразово відзначений церковними та світськими орденами. Зокрема, орденом святого рівноапостольного Князя Володимира ІІІ ступеня, орденом святого благовірного князя Даниїла Московського ІІ ступеня, орденом преподобного Сергія Радонезького ІІ ступеня, орденом преподобного Серафима Саровського ІІ ступеня, орденом преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських ІІ ступеня, орденом святої рівноапостольної Марії Магдалини II ступеня (Польська Православна Церква). За багаторічний внесок у розвиток духовності та миру в українському суспільстві Українська держава відзначила владику Варфоломія орденом України «За заслуги» ІІІ ступеня. У 2020 році з нагоди тридцятиріччя архієрейського служіння Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України нагородив митрополита Варфоломія орденом преподобного Іова Почаївського І ступеня.

Владика Варфоломій палко любив свою паству та рідну Батьківщину. Його перу належать кілька літературних збірок, присвячених Православ’ю на Рівненщині. Особливу увагу він приділяв розквіту чернецтва у Рівненській єпархії. За час його керування було відкрито та відроджено 16 монастирів і чернечих скитів, у яких подвизаються у пості та молитві сотні монахів та монахинь.

Останні роки владика Варфоломій мужньо терпів важке випробування, пов’язане з хворобою. Однак, попри фізичні немочі, він прагнув ревно звершувати своє архіпастирське служіння, молитвою і проповіддю охороняючи ввірену йому паству від церковних розколів та інших гріховних спокус. Його відхід у вічність здійснився у мирі з усіма та після звершення таїнства Соборування і прийняття Святих Христових Тайн.

Владика понад чверть століття очолював Рівненську кафедру Української Православної Церкви.

Світла пам’ять про новоспочилого архіпастиря назавжди збережеться в серцях його пастви.

Переглядів: 179

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *