3 СЕРПНЯ – ДЕНЬ ПАМ‘ЯТІ ПРОРОКА ЄЗЕКІЇЛІ


Святий пророк Єзекіїль жив у VI столітті до Різдва Христового. Народився у місті Сарірі, походив із коліна Левіїна, був священником та сином священника Вузія. У другу навалу на Єрусалим вавилонського царя Навуходоносора, в 25-річному віці Єзекіїль був відведений у Вавилон разом з царем Єхонією II та багатьма іншими юдеями. У полоні пророк Єзекіїль жив при річці Ховар. Там, на 30-му році життя, у баченні йому було відкрито майбутнє єврейського народу та всього людства. Пророк побачив сяючу хмару, в середині якої було полум’я, а в ньому – таємнича подоба рухомої духом колісниці та чотирьох крилатих тварин, що мали кожне чотири особи: людину, лева, тільця та орла. Перед їхніми обличчями були колеса, засіяні очима. Над колісницею височіло ніби криштальне склепіння, а над склепінням – подоба престолу наче з блискучого сапфіру. На цьому престолі сяюче «подоба Людини», а навколо веселка (Єз.1,4-28).

За тлумаченням отців Церкви, пресвітла «подоба Людини», що сидить на сапфіровому престолі, була прообразом втілення Сина Божого від Пресвятої Діви Марії, що стала Престолом Божим; чотири тварини утворювали чотирьох євангелістів, колеса з безліччю очей – частини світу з усіма народами землі. При цьому видінні святий пророк від страху впав на землю, але Божий голос наказав йому встати і потім оголосив, що Господь посилає його на проповідь до народу ізраїльського. З цього часу почалося пророче служіння Єзекіїля. Пророк Єзекіїль сповістив народу ізраїльському, що був у вавилонському полоні, про випробування, що відбулися, покарання за помилки у вірі і відступництво від Істинного Бога. Пророк сповіщав також і настання найкращих часів для своїх полонених співвітчизників, передбачав повернення їх із вавилонського полону та відновлення Єрусалимського храму.

Особливо важливими є два знаменні у видіння пророка – про храм Господній, сповнений слави, і про сухі кістки на полі, яким Дух Божий дав нове життя. Бачення храму було таємничим прообразом звільнення роду людського від роботи ворожої  і влаштування Церкви Христової через спокутний подвиг Сина Божого, що втілився від Пресвятої Діви Марії, іменованої пророком «зачиненими брамами», якими пройшов тільки Один Господь Бог (Єз.44,2). Видіння про сухі кістки на полі – праобраз  загального воскресіння мертвих і нове вічне життя викуплених Хресною смертю Господа Ісуса Христа (Єз.37,1-14).

Святий пророк Єзекіїль мав від Господа дар чудотворення. Він, як і пророк Мойсей, молитвою до Бога розділив води річки Ховара, і євреї перейшли на інший берег, уникнувши переслідування халдеїв. Під час голоду пророк випросив у Бога множення їжі для тих, хто голодував.

За викриття в ідолопоклонстві одного єврейського князя святого Єзекіїля стратили: прив’язаний до диких коней, він був розірваний на частини. Благочестиві євреї зібрали роздерте тіло пророка і поховали його на полі Маур, в усипальниці Сіма та Арфаксада, прабатьків Авраама, недалеко від Багдада. Пророцтва Єзекіїля записані в книзі, названій його ім’ям і включеною до Біблії.

Святитель Димитрій Ростовський звертав увагу віруючих на наступні слова у книзі пророка Єзекіїля: якщо праведник, сподіваючись на свою праведність, наважиться грішити і в гріху помре – відповідатиме за гріх і підлягає осуду; а грішник, якщо покається, і помре в покаянні – його колишні гріхи не згадаються перед Богом (Єз.3:20, 18:21-24).

 

Переглядів: 96

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *