Апостола від 70 – ти Фаддея, єпископа Едеського
Апостол Фаддей від 70, за походженням єврей, народився в сирійському місті Едесі. (Святого апостола від 70-ти Фаддея слід відрізняти від апостола з числа 12-ти Юди, прозваного Фаддеєм або Леввеєм. – Пам\’ять 19 червня). Прийшовши до Єрусалиму на свято, він почув проповідь святого Іоанна Предтечі і, прийнявши від нього Хрещення в Йордані, залишився в Палестині. Побачивши Спасителя, він став Його учнем і був обраний Господом серед тих 70-ти учнів, яких Він послав по двох на проповідь у міста та місцевості, які Сам мав намір відвідати (Лк.10,1). Після Вознесіння Спасителя на небо апостол Фаддей благовістив у Сирії та Месопотамії. Він прийшов із проповіддю Євангелія в Едесу і звернув до Христа князя Авгаря, народ та жерців. Проповідь свою він стверджував багатьма чудесами (про які Авгар писав ассірійському цареві Нарсесу); поставив священників та влаштував Єдеську Церкву. Князь Авгар хотів нагородити апостола Фаддея багатими дарами, але той відмовився і пішов із проповіддю до інших міст, звертаючи багатьох язичників у християнську віру. Дійшовши з проповіддю до фінікійського міста Віріта (Бейрута), він заснував там Церкву й у тому місті мирно помер 44 року. (Це місце кончини вказується в слов\’янській мінеї; за іншими джерелами, він помер в Едесі; за давнім вірменським переказом, апостол Фаддей після різних мук був усічений мечем 21 грудня в Артазькій області в 50 році).
Преподобного Аврамія трудолюбивого, Печерського
Преподобний Аврамій (Авраамій) трудолюбивий, Печерський, подвижник Києво-Печерської обителі XIV ст. Мощі його спочивають у Ближніх (Антонієвих) печерах. На старовинній іконі Печерських чудотворців Антонієвої печери прп. Авраамія названо «ігуменом»; точно з тим самим саном відомий він у рукописних святцях. Якщо так, то він у 1396 році поховав біля труни Феодосієва князя Скиригайла – Іоанна, вбитого слугами у Вишгороді. У Кальнофойського прп. Авраамій трудолюбивий спочиває у печерній трапезі. Це дає право припустити, що прп. Авраамій останнім часом свого життя подвизався в печері і тут після молитви працював над приготуванням всього потрібного для печерної братії, чим і заслужив назву трудрлюбивого.