«Добре багатство, у якому немає гріха¸ і зла бідність в устах нечестивого» (Сир. 13;30)
Такі слова, дорогі браття та сестри, ми знаходимо у біблійній Книзі Премудрості Іісуса, сина Сираха. У них автор роздумує над матеріальною стороною людського життя. А яке ж у нас повинне бути ставлення до багатства і бідності. І чи впливають вони на наше спасіння?
Для людини благо, – все те, що створене Господом, що використовується у відповідності за своїм призначенням для досягнення вищої цілі життя і призвання людини. А вищою ціллю людського життя є життя з Богом, досягнення святості. І вектором руху до цієї мети має бути не що інше, як євангельський закон.
До Господа підходить заможний юнак та запитує Його, що потрібно зробити для того, щоб наслідувати життя вічне. Христос відповідає, що «дотримуйся заповідей» (Мф. 19; 17). Юнак подумав, що мова йде про якісь особливі, невідомі йому заповіді, тому й перепитує у Спасителя: «яких?». Господь вказує йому на звичайні, відомі і тодішнім євреям, і нам з вами, заповіді Десятислів’я та загальну заповідь про любов до ближнього: «не вбивай; не перелюбствуй; не кради; не лжесвідчи; шануй батька й матір; і: люби ближнього твого, як самого себе» (Мф. 19; 18-19). Юнак каже, що він це й так завжди виконує, але що ж потрібно для досконалості? Якщо він так сказав, то очевидно, що мав на увазі фарисейське виконання заповідей, однак совість йому підказувала, що зовнішнього благочестя для спасіння мало. І тут Христос відкриває таємницю християнської досконалості: «якщо хочеш бути досконалим, піди, продай майно твоє і роздай бідним; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною» (Мф. 19; 21). Почувши такий заклик Господа, юнак пішов засмученим, адже мав багато багатства.
«Не можете служити Богу і мамоні» (Мф. 6; 24), – каже Христос. Слово «мамона» означає як багатство, так і пристрасть до нього. У древній міфології Мамон був демоном земних скарбів, багатства, скупості та жадібності. Юнак, маючи великі статки, зробив з них ідола, або ж кумира, попрощатися з яким не зміг навіть задля спасіння, якого так сильно бажав. Тому робити з багатства кумира, – ось, що може легко погубити багатого, це «фактор ризику» для нього.
Саме ж християнське вчення далеке від принципового відкидання земних благ. У природі речей зла немає. Зло – це наслідок злої, гріховної волі людини, воно полягає не в самих речах чи благах, а в неправильному користуванні ними. І у сьогоднішньому Євангелії Спаситель каже: «істинно кажу вам, що тяжко багатому ввійти в Царство Небесне» (Мф. 19; 23 ) саме маючи на увазі пристрасть до багатства, а не саме багатство. А апостол Павло пише, що «Усе мені дозволено, але не все корисно; усе мені дозволено, але ніщо не повинно володіти мною» (1 Кор. 10; 23; 6; 12).
Свт. Іоанн Златоуст повчає: «Христос ганить не багатство, а тих, хто з пристрастю до нього ставиться». Отже, спасіння людини не залежить від її матеріальних статків; багатство нейтральне стосовно нашої участі у вічності.
Наше суспільство, дорогі браття та сестри, розділене на багатих та бідних. Але варто пам’ятати, що грішать ті, хто осуджує бідного за його бідність, але так само грішать і ті, хто бачачи багату людину, запалюються гнівом, підозрюючи її відразу в усіх злочинах.
Прп. Варсонофій Оптинський каже, що «можна спастись і в багатстві, і в бідності. Сама по собі бідність не спасе. Можна володіти мільйонами, але мати Бога в серці і спастись. А можна прив’язатися до грошей, і в бідності загинути». Іншими словами, бідність не є пропуском на митниці Царства Небесного.
«Бідність, яка сповнена заздрості не є та благословенна євангельська бідність. Ніяка матеріальність і ніяка відсутність матеріальності не є сама по собі ні добро, ані зло. Усе в світі стає добрим чи поганим в залежності від внутрішніх спонукань і намірів людини…» – пише архієп. Іоанн (Шаховський).
Свята Церква завжди призиває нас пам’ятати наступні слова Святого Письма: «Хороше і погане, життя та смерть, бідність і багатство – від Господа» (Сир. 11; 14), а пам’ятаючи, – приймати все як Божий дар і вести правильне життя, згідно з компасом Євангелія.
А тому-то, дорогі браття та сестри, знаючи яке має бути ставлення до земних благ, будемо просити Всемилостивого Господа, щоб Він допомагав нам правильно розставляти пріоритети та, по Його Божественному слову, «перш за все шукати Царства Божого, правди Його, а все інше додасться нам» (Мф. 6; 33). Амінь.
Автор: ієрей Василь Касянчик
