Мученик Лупп жив наприкінці ІІІ ст. – На початку IV ст. і був вірним слугою святого великомученика Димитрія Солунського. Коли загинув великомученик, він обмочив свій одяг його кров\’ю і взяв перстень з його руки. Цим одягом, а також перстнем та ім\’ям великомученика Димитрія святий Лупп творив у Солуні багато чудес. Він розбив язичницьких ідолів, за що зазнав переслідування від язичників, але силою Божою був збережений неушкодженим.
Побачивши це, безбожні ідолопоклонники, сповнені люті, кинулися на святого з оголеними мечами, маючи намір розсікти його на частини, але прийшли в божевілля та посікали один одного; святий же, перебуваючи неушкодженим серед язичників, проповідував їм слово Боже, будучи сповнений віри, премудрості та благодаті Божої.
Незважаючи на всі зусилля, нечестиві не могли взяти святого, бо їм перешкоджала в цьому сила Христова, яка не допускала їх навіть наблизитися до Христового мученика; тому, безбожні, стоячи вдалині, натягнули луки свої і почали пускати в святого стріли, але замість мученика вражали стрілами один одного; святий Лупп, стоячи як мішень для стрілянини (місце прицілу) серед усіх, не тільки не був убитий стрілою, але навіть не був і поранений.
А оскільки мученик Христовий ще не був хрещений і дуже бажав святого хрещення, щоб не померти від рук катувальників не християнином, то помолився за це Господеві; і одразу з неба пролилася на нього вода. Таким чином святий мученик Христовий сприйняв понад божественне хрещення, у присутності всіх еллінів, що дивилися на нього і дуже дивувалися всьому, що відбувалося.
Після цього святий Лупп добровільно віддав себе, як ягня непорочне, на заклання до рук безбожних; А ті, взявши святого, повели його до ігемона. Ігемон намагався спочатку ласками переконати раба Христового відступити від Господа свого і вклонитися ідолам, проте не зміг спокусити святого; тоді ігемон наказав бити святого палицями без милосердя; після цього ігемон віддав святого іншим мукам, але оскільки не міг подолати непереможного раба Христового, то засудив його на усічення мечем.
Таким чином святий мученик Лупп, схиливши під меч свою голову, поклав душу свою за Христа, Господа свого5222, і був похований віруючими з пристойними почестями; від труни його подавалися лікування всіх недуг і хвороб, заради святих молитов його і за благодаттю Господа нашого Ісуса Христа.
