17 ВЕРЕСНЯ ІКОНИ «НЕОПАЛИМА КУПИНА»


Одним із старозавітних прообразів, що вказували на Богоматір, була неопалима купина — той кущ, який Мойсей бачив у вогні, що горів, але не згорів. Ця купина знаменувала собою непорочне зачаття Богоматір’ю Христа від Духа Святого. Ставши Матір‘ю, Вона залишилася Дівою: до Різдва Діва, в Різдві Діва і по Різдві Діва.

Можна надати й інше ще тлумачення прообразу непопалої купини: Богоматір, народившись на грішній землі, була безумовно чистою, непричетною до гріха, що не пізнала беззаконня. У церковних піснеспівах чується цей старозавітний символ: «Якоже купина не згорає опалювана, тако, Діво, народила єси». У стихирі на Благовіщення співається: «Радій, Купино неопалима».

Благочестива християнська старанність постаралася закріпити в художньому образі цю думку, і звідси виникла ікона «Неопалимої Купини».

За народним віруванням ікона ця позбавляє будинки  тих, хто її вшановує. Якось довелося читати розповідь очевидця, який потрапив на велику пожежу, що охопила багато будівель. Серед них був дерев’яний будиночок, який не спалахував: біля нього нерухомо стояла жінка, тримаючи в руках ікону «Неопалимої Купини». По її щоках текли сльози, але обличчя виражало повний спокій і непохитну віру. Видно було, що вона не переймається своїм домом, а плаче про нещастя інших. Пожежа запалала, а жінка стояла нерухомо. Очевидець пішов, дивуючись цій вірі, але очікуючи, що будинок спалахне. Наступного дня він повернувся до згарища. На спустошеному згарищі височів лише будинок, охоронений силою ікони.

«Неопалима Купина» зображується іноді у вигляді охопленого полум’ям куща, над яким височить видима від пояса Богоматір з Немовлям на руках. Це зображення рідкісне. Набагато частіше зображується восьмикутну зірку, що оточує Богоматір.

Зірка складена із двох чотирикутників. Один забарвлений у червоний колір —образ полум’я, інший, нагадуючи зелень таємничого куща, — у зелений. У кутах ікони — чотири символи, що згадуються в Апокаліпсисі Іоанна Богослова: людина, лев, тілець і орел, а також архангели з тими символами, які присвоює  їм церковне передання, — Михайло з жезлом, Рафаїл з алавастром, Уріїл з вогненним мечем, Селафіїл з кадилом, Варахіїл із виноградним гроном  і Гавриїл із гілкою благовістя. У руках Пречистої Діви поміщається, окрім Немовляти, лествиця, притулена верхнім кінцем до плеча Богоматері — знамення того, що Вона звела людство від землі на Небо. Пишуть іноді ще браму та жезл — символ Спасителя, званого в церковних піснях «жезлом від кореня Єсеєва».

Переглядів: 24

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *