Митрополит Михаїл родом із Сирії. У 988 році, під час Хрещення Русі Володимиром, він був присланий до великого князя в Корсунь патріархом Царгородським Миколою Хрісовергом. З Корсуні прибув митрополит до Києва разом із великим князем Володимиром.
Михаїл був ревним розповсюджувачем християнства; проходячи великі країни, він насаджував насіння віри Христової. Митрополиту Михаїлу приписують побудову Києво-Золотоверхо-Михайлівського монастиря, а ченцям, які прибули з ним із Царгорода, – заснування монастиря Києво-Межигірського.
Михаїл скрізь, де тільки міг будував церкви, ставив священників та дияконів та скидав ідолів. Літописи кажуть, що народ, звиклий до стародавніх забобонів, не без скорботи дивився на руйнування своїх ідолів, і коли бог їхній Перун кинутий був у Дніпро, то натовп, що біг за своїм ідолом, кричав услід: “Перуне, видибай!” тобто “випливай”.
Ідол, прагненням вод несомий, нібито підкоряючись голосу кричавших до нього, пристав до берега при тому місці, де після, в XI столітті, був побудований монастир і названий Видубицьким.
Святитель Михаїл помер у Києві; мощі його спочивають у великій соборній Печерській церкві відкрито. У написі при раці його на ґратах зображено, що святитель цей упокоївся у 992 році, похований у Десятинній церкві; за Печерського ігумена Феоктиста мощі його перенесені в Антонієву печеру; а за поданням архімандрита Романа Копи та за іменним указом 23 липня 1730 року, перенесені 1 жовтня того ж року у велику церкву (Печерську).
Коли святитель Михаїл зарахований до лику угодників, невідомо: думати треба, з самого перенесення мощей його в печери, бо в списку преподобних Антонієвої печери значиться він в книзі Акафістів з канонами, надрукованій у Печерській друкарні в 1677 р., у 9 пісні, 1 вірші Правила преподобних отців Печерських, поставлене ім’я його, як і досі друкується у цьому каноні; але в загальних місяцьословах його не було, як і інших преподобних Печерських.
Вже указами Cв. Синоду 15 червня 1762 р., 18 травня 1775 р. і 31 жовтня 1784 р. дозволено друкувати служби преподобним: Михаїл, Антонію, Феодосію та іншим чудотворцям Печерським у книгах, що видаються Лаврською друкарнею, а указом Св. Синоду5. було видано і ґрунтовний життєпис святителя Михаїла.
Святитель Михаїл вважається першим Київським митрополитом. Деякі літописи називають його другим, а першим грека Леонтія чи Леова; в Новгородському ж літописці розпис митрополитів починається з Феопемпту (1037). До XIII століття митрополити жили постійно у Києві.
