15 жовтня Церква вшановує пам’ять священномученика Кипріана та мучениці Іустини. Цим святим моляться, щоб прогнати злих духів від людей та тварин, захистити від шкідливого впливу екстрасенсів та чаклунів.
У 3 столітті за царювання римського імператора Декія жив у Антіохії язичницький мудрець, знаменитий волхвователь Кипріан. Він змилосердився жертвами самого князя темряви, віддав йому у владу всього себе, а той дав йому на службу полк бісів та обіцяв поставити князем після виходу з тіла. Багато хто звертався до нього у своїх потребах, а він допомагав їм бісовою силою.
Якось побачив він дівчину Іустину, його вразила її краса та став відтоді шукати її прихильності, любові, вона ж відповіла йому відмовою: «Наречений мій – Христос; Йому я служу і заради Нього зберігаю чистоту».
Озброївшись таємними знаннями, покликавши на допомогу нечистих духів, Кипріан тричі посилав їх спокусити Іустину. Вони вселяли їй погані думки, розпалювали в ній тілесну пристрасть, спокушали улесливими та лукавими промовами, але Іустина перемагала їх постом, молитвою та хресним знаменням, а, посоромлені та залякані хрестом Господнім, вони бігли з ганьбою.
Знеславився тоді Кипріан та почав мстити Іустині за свою ганьбу. Він наслав мор і виразки на дім дівчини та на все місто, як колись диявол на праведного Йова. Вона ж старанно молилася – і бісівська навала припинилася. Після такої зміни люди стали прославляти Христа, а Кипріан, прозрівши, зрікся справ диявола, сповідав усе місцевому єпископу Анфиму, віддав йому на спалення всі свої книги і благав здійснити над ним Святе Хрещення.
Він цілком змінив своє життя, через сім днів після хрещення його поставили в читця, через двадцять днів – в іподиякона, через тридцять – у диякона, а через рік висвятили в ієрея. Незабаром він був поставлений єпископом та в цьому сані провадив таке святе життя, що зрівнявся з багатьма великими святими.
Під час гонінь на християн при імператорі Діоклітіану Кипріана та Іустину обмовили, посадили в в’язницю, потім наказали повісити святого і стругати йому тіло, а Іустину – бити по вустах та очах. Після цього їх кинули в котел, але киплячий котел не завдав їм жодної шкоди. Зрештою, їх засудили на усічення мечем.
Вбачаючи неповинну смерть мучеників, воїн Феоктист оголосив себе християнином і був страчений разом із ними.
Священномученик Кипріан, свята мучениця Іустина та святий мученик Феоктист умертвлені в Нікомідії у 304 році.
Мощі святих знаходяться на Кіпрі, в селі Меніко (20 км від Нікосії), у храмі, присвяченому святим. З 13 століття (з 1268), після падіння Антіохії мощі були переправлені на Кіпр і укриті в маленькій каплиці.
