Про цього святого отця є коротка згадка в Патерику Печерському, в оповіді про чудо, що було в печері на святу Пасху 1453 року.
Сталося це диво при благочестивих князях Київських: Симеоні Олександровичі Олельковичі та братові його, князі Михайлі. Бачив чудо блаженний архімандрит Миколай.
Ніс послух у печерах один із братії Києво – Печерської, священноінок Діонісій, званий Щепа. Він увійшов на Великий День святої Пасхи в печеру преподобного Антонія, щоб покадити тіла усопших святих. Прийшовши на місце, зване общиною, або трапезою, і покадивши, він сказав: «Святі отці і браття! Сьогодні є Великий День, Христос воскрес!» І зараз відповіли йому від усіх святих мощей голоси, як грім: «Воістину воскрес!»
Після такого дива блаженний Діонісій решту часу свого життя провів в затворі, молитві і посту, чим догодив Богу. По смерті причислений до лику святих.
Церковні історики досліджували описане диво, архієпископ Модест ототожнює подвижника Діонісія у «Слові про диво на Великдень 1463 р.» з преподобним Діонісієм Щепою.
