Якось два пастухи завели між собою суперечку про справи держави. І один із них безглуздо засуджував короля, а інший недолуго захищав його правління.
Охрипнувши від крику та побившись, не змогли вони довести одне одному нічого. Злі один на одного вирішили пастухи піти дорогою, поки не знайдуть людину, яка змогла б вирішити їхню суперечку.
Дорогою лаючись, йшли вони невідомо куди, залишивши стадо. Незабаром зустріли вони сільського священника, який ішов на службу. Розповіли йому пастухи свою суперечку і попросили розсудити їх.
Відповів їм священник: «Діти мої! Суть вашої суперечки в тому, що один із вас доїть цапа, а інший підставляє йому решето!»
Від такої відповіді пастухи остовпіли на деякий час, але потім згадали про те, що залишили стадо без нагляду та повернулись до роботи.
