Згадані церквою мученики та безсрібники Косма та Даміан народились у Аравії, займалися лікарською наукою, але наука не дуже допомагала їм при лікуванні хвороб. Отримавши від Бога благодать чудотворень, вони лікували недуги людей во ім’я Христа Спасителя.
Коли чутка про чудеса і вчення Косми та Даміана досягла до ігемона Лісія, негайно наказано було взяти їх. Приведені в Кілікію, вони були представлені ігемону. Розпитавши про віру, імена та батьківщину, ігемон наказав їм принести жертву ідолам. Коли ж вони не хотіли виконати наказу його та навіть сміливо сповідали свою віру в Христа, він наказав бити їх без милосердя, а потім зв‘язаних кинути в море.
Але Господь урятував їх від утоплення. Послав до них Ангела, який розв’язав та абсолютно здорових вивів на сушу. Цей чудовий порятунок був приписаний чародійству.
– Скажіть мені, – запитував їх ігемон, – яким це чарівництвом ви врятувалися від моря? І я хочу наслідувати ваше вчення.
– Ми християни – відповідали мученики, – жодних чарів не знаємо, маємо лише силу Христову, яка рятує нас від усіх бід.
Роздратований ігемон не хотів більше говорити і звелів ув’язнити лікарів у в’язницю. Другого дня він наказав кинути їх у вогонь.
Але Господь і тут зберігав їх: вогонь втратив природну силу і не торкався їх.
Ігемон дивувався, але, не пізнавши Того, хто їх спасає, завдав їм нових тортур, але все марно.
Повісивши їх, спочатку наказав кидати в них каміння, а потім стріляти з луків, але каміння та стріли відскакували від тіл Косми і Дасіана, як від стін, натомість вражали самих мучителів. Не знаходячи більше коштів на досягнення своєї мети, ігемон наказав обезголовити лікарів мечем. Разом із ними постраждали ще троє християн: Леонтій, Анфім та Євтропій.
Всі п’ятьох мучеників, які постраждали разом, були разом і поховані. Час їхніх страждань із достовірністю невідомий; безсумнівно лише, що вони постраждали наприкінці III століття, за царювання Діоклітіана і Максиміана. Ось усе, що відомо про цих святих безсрібників.
