Був апостолом із дванадцяти. До зустрічі з Христом Матвій служив митарем, збирачем податей для Риму. Почувши голос Ісуса Христа: «Йди за Мною» (Мф. 9.9), він залишив свою посаду і пішов за Спасителем. Сприйнявши благодатні дари Духа Святого, апостол Матвій спочатку проповідував у Палестині. Перед виходом на проповідь у далекі країни на прохання юдеїв, що залишалися в Єрусалимі, апостол написав Євангеліє. У ряді книг Нового Завіту Євангеліє з Матвія стоїть першим. Написано єврейською мовою. Промови і діяння Спасителя Матвій викладає відповідно трьом сторонам служіння Христа: як Пророка і Законодавця, Царя над світом невидимим і видимим і Першосвященника, який приносить жертву за гріхи всіх людей.
Святий апостол Матвій обійшов із благовістям Сирію, Мідію, Персію та Парфію, закінчивши свої проповідницькі праці мученицькою смертю в Ефіопії. Країна ця була населена племенами канібалів із грубими звичаями та віруваннями. Святий апостол Матвій своєю проповіддю тут звернув кількох ідолопоклонників до віри в Христа, заснував Церкву і збудував храм у місті Мирмени, поставив у ній єпископом свого супутника на ім’я Платон.
Коли апостол старанно благав Бога про звернення ефіопів, під час молитви явився йому Сам Господь в образі юнака і, давши жезл, наказав поставити його біля дверей храму. Господь сказав, що з цього жезла виросте дерево і приноситиме плоди, а від кореня його витікатиме джерело води. Обмившись у воді і скуштувавши плодів, ефіопи змінять свою дику вдачу, стануть добрими і лагідними. Коли апостол ніс жезл до храму, то зустрів на шляху дружину та сина правителя цієї країни Фулвіана, одержимих нечистим духом. Святий апостол ім’ям Ісуса Христа зцілив їх. Це диво звернуло до Господа ще багато поган.
Але правитель не хотів, щоб його піддані стали християнами і перестали поклонятися язичницьким богам. Він звинуватив апостола в чаклунстві і наказав стратити його. Святого Матвія поклали обличчям униз, засипали хмизом і підпалили. Коли багаття розгорілося, всі побачили, що вогонь не шкодить святому Матвію. Тоді Фулвіан наказав додати хмизу в багаття, облив його смолою і, поставивши навколо дванадцять ідолів, запалив. Але полум’я розтопило ідолів і обпалило Фулвіана.
Переляканий ефіоп звернувся до святого з благанням про пощаду, і по молитві апостола полум’я вляглося. Тіло святого апостола залишилося неушкодженим, і він відійшов до Господа (60 р.). Імператор Фулвіан гірко розкаявся у скоєному, але своїх сумнівів не залишив. Він наказав покласти тіло святого Матвія в залізну труну і кинути в море. При цьому Фулвіан сказав, що якщо Бог Матвієві збереже тіло у воді, як зберіг його у вогні, слід поклонятися цьому Єдиному Істинному Богу. Т
ієї ж ночі до єпископа Платона в сонному видінні з’явився апостол Матвій і наказав йому йти з кліром на берег моря і знайти там його тіло. Прийшов на берег Фулвіан зі своєю свитою. Винесена хвилею труна була з честю перенесена до храму, побудованого апостолом. Тоді Фулвіан попросив у Матвія прощення, після чого єпископ Платон хрестив його з ім’ям Матвій, яке дав йому за велінням Божим. Фулвіан згодом прийняв єпископство і продовжив справу просвітлення свого народу.
