«Що Я роблю, тепер ти не знаєш, а зрозумієш після» (Ін. 13:7)
Ці слова завжди однаково справедливі. Щоб зрозуміти їхнє значення, потрібна тверда віра і терпляче очікування. Іноді нам здається, що все наше життя складається лише з прикрощів та випробувань. Згадаймо ж тоді, що у Господа свої цілі, свої наміри про нас. Він спрямовує події за Своїм промислом, ніколи не припиняючи турботи Своєї про нас. Для Нього в усьому одна гармонія, навіть там, де ми бачимо сум’яття та розлад.
Отже, не будемо впадати у відчай. Віра подібна до світанку; коли починає світати, день уже недалекий. Трапляються випадки, коли і завтрашній день від нас прихований, коли ми стоїмо на краю прірви, дна якої нам не розглянути. Але шлях Господній завжди зрозумілий і твердий, Він Сам пройшов через води, і Його рука готова допомогти потопаючому.
Не будемо віддалятися від Хреста. Подвиг, здійснений на ньому, сповіщає нам перемоги. Коли ми вже не можемо молитися, зітхатимемо до Господа. Коли і зітхання наші замовкають, чекатимемо. Благо тому, хто терпляче чекає від Господа на спасіння. Весь світ перебуває у сум’ятті, як і наша душа. Але спираючись на віру, ми переможемо світ.
Господь хоче обмити нас, як Петра, який не зрозумів Його намірів. Віддамо все Його волі, бо якщо Він не омиє нас, ми не будемо мати частини з Ним. Його шляхи нам невідомі, Його судження непередбачувані, але коли ми дійдемо до мети, нам усе буде ясно.
Бадьоріться і продовжуйте ваш шлях! Не у видимому правда, а в невидимому. Світло Христове, що освітлює світ невидимий, осяює та втішає нас.
