Преподобний Аліпій Стовпник народився 522 року в місті Адріанополі в Пафлагонії. Мати його, благочестива християнка, рано овдовіла і, знаючи про Божественне покликання сина, доручила його виховання Феодору, єпископу Адріанопольському. Під час народження сина мати бачила чудове бачення, вся кімната була сповнена Божественного сяйва – це було ознакою майбутнього праведного життя Аліпія.
За богоугодне життя єпископ висвятив Аліпія в сан диякона. Одного разу преподобному, що супроводжував свого владику до Константинополя, з’явилася у сонному баченні свята мучениця Євфимія, котра сказала, щоб він повернувся на батьківщину та на місці покинутого язичницького цвинтаря заснував церкву на честь її святого імені.
Преподобний виконав Божественне вказівку і започаткував подвижницьке життя. Поруч із храмом, просто неба, на вершині язичницького жертовника святий спорудив собі стовп, на якому трудився 53 роки в безперестанних молитвах до Бога, повчаючи і наставляючи багатьох, хто приходив до нього.
Біси, що жили на язичницькому кладовищі, спокушали подвижника, але переможені молитвою та стійкістю святого, назавжди покинули це місце. За свої подвиги обранець Божий удостоївся благодатного дару пророцтва, вигнання бісів та зцілення недугів.
Лише за 14 років до смерті святий не зміг більше стояти та через хворобу ніг лежав на боці, покірно переносячи тяжкі страждання та смиренно дякуючи Господу. Поступово біля стовпа виникли два монастирі: чоловічий і жіночий, в яких преподобний ввів суворі чернечі статути. Керував монастирями преподобний до самої смерті. Спочив преподобний Аліпій у 640 р., у віці 118 років.
