12 ГРУДНЯ -ПРЕПОДОБНОГО АКАКІЯ СИНАЙСЬКОГО

Блаженний Іоанн Ліствичник у своїй книзі розповів про життя преподобного Акакія.

Великий Іоанн Савваїт розповів мені істинну подію і гідну розповідь.
Був один старець, дуже лінивий і за характером злий; кажу, не засуджуючи його, але щоб показати терпіння святого, тож продовжую. Той старець мав молодого учня, на ім’я Акакій, простого вдачею і цнотливого розумом, який так багато зла терпів від того старця, що багатьом навіть здасться це неймовірним, бо старець не тільки докорами і безчестям докучав йому, але й щодня мучив його тілесними катуваннями.

Однак терпець його був недаремний: бо Акакій своєю покірною витривалістю і незлобивим стражданням здобув собі благодать Божу, що звільняє його від вічної муки. Я ж (каже Іоанн Савваїт до Іоанна Ліствичника), бачачи щодня його таким, ніби він куплений раб або бранець, і терпить крайню біду, навмисне зустрічав його і питав:
– Що ти, брате Акакій? як проводиш сьогоднішній день?
Він же відповів:
– Як перед Господом Богом, – так мені добре.


І показував мені іноді сині очі, іноді шию, а то голову в ранах. Знаючи, що він чинить доброчесно, я казав йому:
– Добре, добре, терпи, брате, щоб досягти порятунку тобі.
У такому становищі блаженний Акакій залишався у того суворого старця дев’ять років і, прохворівши трохи перед смертю, відійшов до Господа. Коли він був похований у сімейному склепі, то через п’ять днів старець вирушив до одного великого старця, що там жив, і сказав йому:
– Отче, брате Акакій, учень мій, помер.
Старець, почувши це, сказав:
– Не вірю тобі, старче, бо Акакій не помер.
Старець сказав:
— Отче, якщо не віриш мені, то піди сам і оглянь його труну.


Тоді преподобний отець поспішно встав, пішов зі старцем у гробницю блаженного страждальця і голосно вигукнув над труною Акакія, звертаючись до нього як до живого:
– Брате Акакій, чи помер ти?
Розсудливий послушник, виявляючи послух і після смерті, відповів:
– Не помер, отче, бо тому, хто зобов’язався чинити послух, неможливо померти.


Коли старець, у якого жив Акакій, почув це, то злякався і впав зі сльозами на землю; потім попросив у ігумена келію біля його труни і, зачинившись у ній, прожив благочестиво, дбаючи про спасіння душі і, після багатьох подвигів, відійшов до Господа Бога, Якому слава на віки. Амінь.

Поділитися:
logo

Е-mail: pres.slyzba.rv@gmail.com
Адрес: вул. Лермонтова, 3.
Телефони: +380967671938
+380988545556

Всі права захищені. Використання та цитування матеріалів сайту rivne.church.ua дозволяється за умови відкритого посилання на цитовану статтю, яке має бути розташоване в першому абзаці публікованого матеріалу. Думка редакції може не збігатись з точкою зору авторів публікацій.

logo

Е-mail: pres.slyzba.rv@gmail.com
Адрес: вул. Лермонтова, 3.
Телефони: +380967671938
+380988545556

Всі права захищені. Використання та цитування матеріалів сайту rivne.church.ua дозволяється за умови відкритого посилання на цитовану статтю, яке має бути розташоване в першому абзаці публікованого матеріалу. Думка редакції може не збігатись з точкою зору авторів публікацій.