Преподобний Ніфонт, єпископ Кіпрський (IV), народився Пафлагонії, освіту здобув у Константинополі. У дитинстві він був лагідним і добрим, часто відвідував церковну службу. Але в юності він став вести розгульне та гріховне життя. Часом, приходячи до тями, він жахався глибині свого падіння, але, вважаючи, що йому вже не отримати прощення, продовжував безбожне життя. Якось він зустрів свого друга, який довго з подивом дивився на його обличчя. На запитання Ніфонта, чому він дивується, друг відповідав: “Я ніколи не бачив раніше у тебе такого обличчя, воно чорне, як у ефіопа”. Ці слова показали Ніфонту глибину його падіння, і він почав взивати до Божої Матері, просячи її заступництва.
Після довгої молитви він побачив, що Обличчя Божої Матері на святій іконі просвітліло і Вона посміхнулася.
З того часу Ніфонт безперестанку молився Цариці Небесній. Якщо він впадав у гріх, Лик Богоматері від нього відвертався, а після покаяних сліз та молитви знову милостиво дивився на нього. Нарешті, Ніфонт повністю змінив своє життя, став проводити час у молитві та покаянні. Після хвороби, від якої отримав зцілення допомогою Божої Матері, він долучився до Святих Тайн, потім прийняв чернечий постриг і посилив свої подвиги, виснажуючи тіло у боротьбі з пристрастями.
Ця боротьба була багаторічною, на святого Нифонта багато разів нападали біси, але за допомогою Божої він долав їх. Від Господа він отримав дар розрізняти підступи лукавих духів і перемагати їх, а також бачити душі після смерті. Вже в старості, прийшовши до Олександрії, він був вказаний Патріарху вищимии силами, як гідний прийняти єпископський сан. Його поставили на єпископа міста Констанції на Кіпрі. Однак єпископом він недовго пробув.
Про час своєї смерті святитель Ніфонт дізнався за три дні. Перед смертю його відвідав святитель Опанас Великий. На смертному ложі святий сподобився побачити Ангелів і Пречисту Божу Матір.
