
Щороку з наближенням свята Водохреща Господнього у багатьох, здебільшого невоцерковлених людей, виникає багато питань, щодо властивостей цілющої води. Окрім того, стрімкий розвиток спілкування у соціальних мережах спонукає людей самотужки вигадувати собі різні способи, які начебто за допомогою освяченої на Водохреща води, позбавляють гріхів. Вигадки та правда про Богоявленську воду у цьому матеріалі.
- Вода освячена на Богоявлення називається Великою Агіасмою! Тобто Велика Святиня! Вона має особливі духовні властивості. Її біохімічний склад не змінюється, вона не псується роками! В Древній Церкві люди, які в силу гріховного життя відлучалися на певний період від Церкви, мали право замість Причастя пити тільки Богоявленську воду і вживати в їжу Пасхальний Артос. Тобто ці святині були настільки великими, що стали аналогом Таїнства Причастя!
- У IV столітті святитель Іоанн Златоуст писав, що Богоявленську воду брали вночі з джерел і таку воду вважали святою.
- Богоявленська і водохресна вода – це одне і теж. Немає різниці, коли взяти воду – на освяченні 18 січня або 19 січня. Чин освячення води один. Воду стали освячувати у Надвечір‘я Богоявлення через велику кількість бажаючих набрати освяченої води.
- Хрещенська вода – це святиня . Щоб вона справді допомагала, її важливо використовувати та зберігати дбайливо. Її тримають удома в чистому місці – краще біля ікони. Не потрібно ставити її разом із продуктами, алкоголем та бакалією. Також воду не потрібно тримати у холодильнику. Свячена вода зазвичай не псується.
- Водохресні купання – це народна традиція, що не приписана Правилами та Уставом Церкви. Кожна людина самотужки вирішує чи потрібно їй занурюватись в крижану ополонку. Цю традицію можна вважати благочестивою, якщо купання проходить з молитвою.
- Занурення – це не таїнство і не обряд, це звичай! Немає нічого сакрального в самому зануренні. Це символ оновлення, щоб після цього намагатися вести життя так, як заповідав Іісус Христос.
- Купання на Водохреща не прощає гріхи і не повторює Таїнство Хрещення! Купання – це народна традиція, а не Таїнство.