Хрещення Господнє. У це свято, на мій погляд, особливо яскраво розкривається тема спасіння Богом занепалого людства та всього світу.
І якщо у святі Різдва Христового ми бачимо і відчуваємо трепетно цю велику таємницю з’єднання Другої Особи Святої Трійці – Бога Сина з людським єством для спасіння всіх нас, то на свято Хрещення Господнього споглядаємо дієву частину цього великого акту спасіння – Спокутного Подвигу Господа нашого Ісуса Христа.
Бог входить у воду і освячує Собою джерела водні.
А що таке вода? Це речовина життя. Тому що вода пронизує собою всю матерію, скрізь є вода. І вся земна речовина (включаючи і тіло людське) на багато відсотків складається з води. Вода проникає скрізь і несе життя. І ось цю пластичну «аш два о» субстанцію, що проникає скрізь, освячує Собою Спаситель і створює з неї щось уже зовсім інше – не лише матеріальне, а й духовно-матеріальне – велику агіасму. Слово «агіасма» перекладається з грецької як «святиня». І це свідчить про те, що хрещенська вода вже не просто вода, але Божественною благодаттю вона перетворюється ніби на «рідкий вогонь», що очищає і освячує собою весь всесвіт.
На це вказує і прокимен утрені свята Хрещення Господнього. Вірші прокимна є віршами 113-го псалма: «Море побачить і потече, Йордан повернеться назад… Що ти є, море, яко побігло, і ти, Йордан, яко повернувся назад?».
Тобто в момент Хрещення святим Іоанном Господа нашого Ісуса Христа завирувала вода в Йордані, і річка змінила течію своєї води.
Згадаймо тут також і Овечу купіль: «…Ангел Господній часом сходив у купальню і збурював воду, і хто перший входив до неї після збурення води, той одужував, якою б не був одержимий хворобою» (Ів. 5:4). У цьому місці Святого Письма ми зустрічаємо також якесь бурління-збурення води, коли до неї входить духовна істота – Ангел Господній. І, звичайно, у цьому також є певний прообраз Хрещення Господнього. Тому після входження Ангела у воду відбувається зцілення людини. Так само, як у хрещенській купелі, відбувається зцілення людини від первородного гріха. Відбувається порятунок людини.
Але, звичайно, під час Хрещення Господнього відбувається надзвичайно сильне явище. Сам Бог поринає у джерела водні і освячує Собою їх, перетворюючи їх на велику агіасму-святиню. Тому й побігло море. Тому й звернувся Йордан назад.
Яким чином це відбувається?
На це нам відповідає святий Пророк, Предтеча та Хреститель Господній Іоан. Згадаймо євангельське зачало, що читається в Тиждень перед Богоявленням: «І проповідував, кажучи: йде за мною Найсильніший за мене, у Якого я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його; я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим» (Мк. 1:7–8).
Пізніше про це в бесіді зі святим праведним Никодимом скаже Сам Христос: «Ісус відповідав: істинно, істинно кажу тобі, якщо хто не народиться від води та Духа, не може увійти в Царство Боже. Народжене від плоті є тілом, а народжене від Духа є дух» (Ів. 3:5, 6).
Свято Хрещення Господнього називається ще й святом Богоявлення. Чому? Свята Трійця вперше за багато тисяч років є людством і освячує воду для спасіння людства. Бог Син хреститься від руки Іоана. Бог Святий Дух сходить у вигляді голуба на Ісуса. І з небес чути голос Бога Отця: «Це Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління». (Мт. 3:17).
Тому водохресна вода і незвичайна. Тому що Сам Бог входить у неї і перетворює-перетворює її на якусь велику святиню, яка призначена для того, щоб освятити собою, Божественною благодаттю, що присутня в ній, увесь світ. Тому це свято має також третю назву: «Просвіта». Відбувається освячення-освіта всього всесвіту. Весь всесвіт перетворюється на Божий храм.
І Святий Дух сходить видимим чином на Христа у вигляді голуба ще й тому (як писав про те святитель Іоан Златоуст), що в ковчег з оливковою гілкою влетів голуб, ставши провісником спасіння, визволення святого Ноя та інших живих істот від потопу. І як тоді вода послужила згубною стихією, так і зараз, у свято Водохреща, стає стихією рятівною. І сходження Святого Духа у вигляді голуба – це ще й акт примирення Бога та людини. І Хрещення Бога, Який зволив з’єднатися з людським єством, – це акт примирення Бога і людини. І голос Бога Отця «Це є Син Мій улюблений, у Якому Моє благовоління» звучить і для Христа, і для всіх нас. Тому що через Христа ми всі усиновлені Господом. Про це говорить нам Сам Спаситель: «Сходжу до Отця Мого та Отця вашого, і до Бога Мого та Бога вашого» (Ів. 20:17).
Отцеві Моєму та Отцеві вашому. Безодня любові та милосердя Божого.
На Різдво Христове наші храми перетворюються на вертеп-печерку, де народилось Богонемовля, а на свято Хрещення Господнього храми стають Йорданом, до якого увійшов Христос. Поспішимо ж у храми, в нашу духовну «йордань», щоб чистим серцем побачити явище Святої Трійці і прославити Її за велике диво входження в матерію, зіткнення з водяною речовиною для спасіння-очищення всіх нас!
Слава Тобі, Боже, Слава Тобі!
Автор: протоієрей Андрій Чиженко
