21 СІЧНЯ – ПАМ‘ЯТЬ ПРЕПОДОБНОГО ГЕОРГІЯ ХОЗЕВІТА

Преподобний Георгій Хозевіт народився на острові Кіпр у сім’ї, що відрізнялася благочестям. Старший брат його, Іраклід, ще за життя батьків пішов до святого міста Єрусалим. Вклонившись тут місцям, освяченим стопами і кров’ю Господа Ісуса, він пішов потім у Йорданську долину та оселився в Лаврі, званій Коломанова, прийнявши чернецтво. Святий же Георгій залишався в батьків, виховуючись у благочесті та страху Божому.

Коли померли батьки Георгія, осиротілий отрок з усім маєтком, що залишився від батьків його, прийнятий був під опіку родичів. Прийомний батько так полюбив його, що хотів видати за нього свою єдинорідну дочку. Але святий, не хотів обтяжувати себе мирською суєтою, і не бажаючи співжиття з дружиною, піщов до іншого родича свого, який був ігуменом монастиря. Про місцезнаходження Георгія стало відомо прийомному батьку, який бажав мати лагідного юнака своїм сином; він прийшов до ігумена, у якого ховався Георгій, та почав вимагати, щоб той повернув йому юнака. Дізнавшись про це, Георгій таємно покинув той монастир і, сівши на корабель, що відпливав, відправився з Кіпру в святий град Єрусалим.

Вклонившись святим місцям, він спустився в Йорданську долину і прийшов до свого брата в Лавру Коломана. Той же, бачачи його ще молодим і безбородим, за заповідями святих отець не захотів тримати його в Лаврі, доки він не обросте бородою, але привів до обителі Пресвятої Владичиці нашої, званої Хузива, передав тамтешньому ігумену. Тут Святий Георгій убраний був у чернечий одяг, вступив на шлях подвижництва.

Працюючи на славу Божу і для спасіння своєї душі, він особливо вправлявся у смиренні та послуху. Бог прославив Свого угодника і нагородив його даром чудотворення. І вся братія чимало дивувалася, бачачи таку досконалість і таку відвагу до Бога в юному ченцеві. Святий же, побоюючись спокус порожньої слави цього світу, таємно вийшов з обителі і знову прибув до свого брата в Лавру.
Оселившись тут, він зайняв разом з братом так звану Стару Церкву, і тут вони перебували в молитві, богомислії та пустельних працях. Брати не готували гарячої їжі, за винятком тих днів, коли до них приходив хтось.
Якось авва Іраклід сказав своєму братові:

– Візьми сокиру, і підемо рубати дрова!
І коли той узявся за сокиру, то старший брат наказав йому зрубати безплідну пальму, що росла біля їхньої келії. Вклонившись братові, Георгій почав просити:

-Ні, отче, не рубатимемо її, можливо вона дасть нам ваії.
Але той із загрозою сказав:

-Зрубай її; ось уже кілька років вона не приносить плодів, – навіщо вона займає місце?
Тоді Георгій, знову впокорившись, сказав:

– Я ручаюся, що скоро вона принесе плоди.
Після таких слів Іраклід поступився, з того часу пальма почала приносити численні та прекрасні плоди.
На той час в Єрихоні жив один землевласник, любили його святі брати-подвижники. У нього помер малолітній син. Поклавши мертвого в кошик і прикривши його початком своїх плодів, батько поспішно приніс його до Лаври. Увійшовши в келію до Іракліда та Георгія, він поставив перед старшим братом кошик, просячи його благословити плоди його землеробства, а сам негайно вийшов. Вийнявши плоди з кошика і знайшовши в ньому мертве немовля, Іраклід сказав меншому братові:
— Поклич цю людину, бо вона хоче спокусити нас грішних.
Але Георгій заперечив йому:

-Не журися і не гнівайся, отче, але з вірою покличемо благоутробного і милостивого Бога, і якщо Він почує нас грішних, то воскресить немовля, а батько візьме його від нас живим у нагороду за свою віру; а якщо Бог не схоче створити цього, то скажемо батькові, що ми, будучи грішниками, не досягли такої сміливості до Бога, щоб допомогти його біді.
Старець послухався брата, обидва вони стали на молитву зі сльозами та серцем. І всемилостивий Господь, що чинить волю тих, хто боїться його, почув їх і воскресив немовля.

Тоді, покликавши його батька, брати віддали йому немовля живим, наказавши йому, щоб він нікому не розповідав про це диво.
Так святі Іраклід і Георгій мирно і богоугодно жили разом, зі смиренням, скромністю, ніхто не чув суперечки між ними, не бачив і тіні зневаги один до одного чи до когось іншого.

Через деякий час Іраклід помер, досягнувши сімдесятирічного віку від народження. Авва Георгій, залишившись у келії один, ридав і журився про смерть брата свого, водночас доблесно наслідуючи його життя і праці.

Тим часом, у Лаврі помер ігумен, і стався великий поділ та незгода щодо обрання нового настоятеля. Тоді Святий Георгій, не терплячи смути, зі скорботою пішов з Коломана і знову оселився в Хузевітській обителі, в окремій келії,

Подвизаючись на колишньому місці свого самотнього життя, преподобний Георгій не куштував ні вина, ні оливи, ні хліба, ні одягу, але, обходячи купи сміття, збирав ганчірки і, зшиваючи їх, робив собі одяг; з цих же ганчірок було влаштоване і ліжко його. Іноків, що жили в обителі, він просив зберігати йому за тиждень залишки від столу батьків і прибульців, чи то будуть овочі, чи плоди, чи навіть кістки. Потім він толок усе це в кам’яній ступі, робив кульки та сушив на сонці; ці кульки він і вживав у їжу, разом із водою, – через два чи три дні. Крім того, старець просив, щоб братія не пекли без нього хлібів, бо він вірив, що тим, хто займається цією справою в тих святих місцях, буде велика нагорода на небі, оскільки в Палестині було звичаєм витрачати надлишок хліба на мандрівників, які приходили вклонитися тамтешнім великим святиням. У хлібниці, переважно перед іншими роботами, преподобний Георгій топив піч. Заняття це особливо обтяжливе в тих місцях у літню пору, коли від сильної спеки тануть навіть свічки на церковних свічниках. Але преподобний Георгій, незважаючи ні на яку спеку, невпинно працював у хлібниці двічі і тричі на день, розтоплюючи піч і готуючи хліби. Інші з братів не могли переносити таку роботу і постійно чергували. Тому невтомні праці Георгія всі дивувалися і називали його залізним.

Так трудився цей земний ангел і небесний чоловік, будуючи своїми подвигами та інших.

Коли ж сталася навала персів на святу землю, він на якийсь час залишив Хузевітську Лавру і зник у Коломані; після ж небезпеки старець знову повернувся в Хузиву. Тут він знову вдався до подвижницьких праць і в той же час повчав усіх, хто приходить послухати його, Богомудрих промов. Нікого він не залишав без повчальних бесід, але всіх наставляв у слові Божому та благочесті.

Благочестиво поживши і догодивши Богу, преподобного Георгія відкликали в небесні обителі, досягнувши глибокої старості. Про блаженну кончину старця учень його, преподобний Антоній, розповідає таке.

«Після багатьох праць захворів Святий отець наш Георгій недугою, від якої й помер. А ввечері, коли він помер, за Божим промислом, прийшло багато паломників, і я був дуже зайнятий послухом. І деякі з братів, що сиділи у старця, часто приходили, говорячи мені: “Запитує тебе старець, кажучи: Де Антоній? Покличте мені його, бо я вже вмираю».

Я вже вагався надвоє, бажаючи виконати послух, і піти до старця. І старець, пізнавши це духом, оголосив мені через посланих: “Не журись і не бентежся, дитино, але виконай послух, а я почекаю доти, поки ти прийдеш.

І поки паломники встали з-за трапези, прийшли інші, час простягся майже до півночі, і старець був ще живий. Виконавши свій послух і відпустивши паломників, я прийшов до нього. Коли він мене побачив, то обійняв і поцілував і, благословивши, обернувся на схід і сказав:

“Іди, душе моя, нині до Господа, іди…”
І сказавши це тричі, він віддав дух Господеві; так він помер, мирно і тихо, явно віддавши дух у руки Божі, як пишеться: «А душі праведних у руці Божій, і мука не торкнеться їх» (Прем. 3:1), і поки: «Дорога в очах Господніх смерть святих. Я ж, довідавшись, що він віддав дух Господеві, припав до його грудей і плакав, і плакав про позбавлення преподобного отця. І, сховавши тіло його з псалмами, співами та піснями духовними, ми поклали його в гробниці преподобних отців; і нині він перебуває з ликами святих, молитися за нас і за весь світ».

Поділитися:
logo

Е-mail: pres.slyzba.rv@gmail.com
Адрес: вул. Лермонтова, 3.
Телефони: +380967671938
+380988545556

Всі права захищені. Використання та цитування матеріалів сайту rivne.church.ua дозволяється за умови відкритого посилання на цитовану статтю, яке має бути розташоване в першому абзаці публікованого матеріалу. Думка редакції може не збігатись з точкою зору авторів публікацій.

logo

Е-mail: pres.slyzba.rv@gmail.com
Адрес: вул. Лермонтова, 3.
Телефони: +380967671938
+380988545556

Всі права захищені. Використання та цитування матеріалів сайту rivne.church.ua дозволяється за умови відкритого посилання на цитовану статтю, яке має бути розташоване в першому абзаці публікованого матеріалу. Думка редакції може не збігатись з точкою зору авторів публікацій.