ПРОПОВІДЬ в 32 -НЕДІЛЮ ПО П‘ЯТИДЕСЯТНИЦІ, ПО БОГОЯВЛЕННЮ


На вечірній великих свят читаються так звані паремії, які зазвичай є витягами з книг Старого Завіту. У них викладаються події колишніх часів, що нагадують і навіть пояснюють те, що святкує Свята Церква. У найбільші свята кількість паремій не перевищує трьох, збільшується кількість до 50-ти в день Воскресіння Христового , а в день Богоявлення чиається 13.

При розгляді паремій Богоявлення одразу впадає в око, що в них йдеться про чудесні зміни властивостей води під безпосереднім впливом наказів Самого Бога або навіюваних Ним дій великих Святих.
Уже в першій паремії з книги Буття чуємо ми, що коли Бог створив небо і землю, то «земля ж була безвидна і порожня… і Дух Божий носився над водою» (Бут. 1, 2).

Своїм Божественним впливом на води Він дав їм силу животворити, виготовляти з себе плазунів та риб.
У другій паремії чуємо про велике диво переходу Ізраїльського народу через Чермне море. За наказом Божим ударив пророк Мойсей своїм жезлом по воді, і вода, наче жива, почула Божий наказ, одразу виконала його і розійшлася праворуч та ліворуч, щоб народ Ізраїльський міг перейти дном, а над військом фараона вона зімкнула свої хвилі.

Диво, подібне до цього, описане в четвертій паремії, в якій чуємо, що зупинилася течія Йордану, коли при Ісусі Навині через нього переходили священники з Ковчегом Завіту і весь народ. Вода і тут, як розумна істота, була слухняна наказу Божому.

І не лише безпосереднім наказам Божим корилася вода, яку даремно вважають люди мертвою. Вода точно відчула святість милості великого пророка Іллі, якою вдарив він по ній, щоб вона зупинила свою течію і міг він з пророком Єлисеєм перейти дном Йордану на інший берег, як читаємо в п’ятій паремії.
А що велика була святість милості Іллі, знаємо ми з того, що, проливши її на учня свого Єлисея, він передав йому свій дар чудес і пророцтв.
Одинадцята паремія розповідає про дивовижне чудо спалення жертви пророка Іллі в його суперечці з жерцями Вааловими. Вогонь спав з неба та спалив жертву пророка після полум’яної його молитви та поливання жертовника і жертви дванадцятьма водоносами води.

У третій паремії чуємо, як гірка вода Мерри раптово стала солодкою, коли пророк Мойсей, за наказом Божим, вклав у неї шматок дерева.
У дванадцятій паремії читаємо, як змінилися згубні та шкідливі властивості Єрихонської води, коли всипав у неї благословенну сіль пророк Єлисей.
У шостій паремії читаємо про раптове зцілення від жорстокої прокази Неемана, воєначальника царя Сирійського, котрий занурився сім разів у Йордані за наказом пророка Єлисея. Чи не величезна влада молитви великого праведника і пророка над водною стихією?!

Для чого так багато говорив я вам, викладаючи паремійні читання свята Богоявлення, про чудесні зміни властивостей води за Божими наказами та молитвами святих? Звичайно, для того, щоб відповісти на важке питання про цілі Хрещення Господа Ісуса Христа від Іоанна в Йорданських струменях.

У минулі роки я говорив вам про те, що і сам великий Хреститель Іоанн був здивований бажанням Божого Агнця хреститися від нього. Багато говорив про глибоку відповідь Спасителя на здивоване запитання Іоанна: «Залиши нині тако бо належить нам виконати всяку правду» (Мф. 3, 15).

Паремії великого свята Хрещення Господнього наводять нас на розуміння іншої мети Хрещення Господа Ісуса Христа. Своїм зануренням у Йорданові води Він освятив їх і дав їм чудодійну силу для здійснення великого таїнства хрещення.
При триразовому зануренні у воду, освячену глибокими молитвами, хресним знаменням, помазанням освяченим оливою, хрещений звільняється від первородного Адамового гріха і від усіх власних гріхів своїх, виходить із купелі святим і чистим.
Освячення води, яке здійснюється при таїнстві хрещення зовсім не так, як при водосвятному молебні і навіть при великому освяченні води в день Богоявлення, є дуже важливою частиною таїнства хрещення.

У глибокій молитві на освяченні води священник закликає Самого Господа Ісуса Христа, який освятив Йорданську воду Своїм Хрещенням, освятити і воду купелі для хрещеного.
З благоговійним трепетом нехай вимовляє священник цю молитву і нехай здійснює велике таїнство, подумки дивлячись на Водохреща Господа Ісуса Христа у Йорданських водах.

І ми, всі християни, з великим благоговінням і страхом нехай возносимо у святий день Богоявлення серця наші до Бога, тільки одного дня, в день Хрещення Господнього, що відчутно явив нам велику таємницю Своєї Трійчості.

Своїми вухами чули люди на березі Йордану голос Бога Отця, який говорив: «Це є Син мій улюблений, у Ньому благовоління, Його слухайте » (Мф. 3, 17).

На власні очі бачили вони Другу Особу Святої Трійці, Боголюдини Ісуса, що стоїть у Йорданській воді; бачили Третє Обличчя Святої Трійці – Пресвятого Духа, як голуба, що спускався з небес на Господа Ісуса.
А для людей набагато легше було повірити у Святу Трійцю, бачачи і чуючи Її, ніж повірити лише через проповідь про Нею. Приймемо ж і ми з глибокою вірою свідчення цих древніх християн і підемо разом з ними шляхом, вказаним нам Боголюдиною Ісусом Христом, просячи благодатної допомоги Святого Духа на цьому важкому шляху.
Амінь.

Автор: святитель Лука Войно-Ясенецький

Поділитися:
logo

Е-mail: pres.slyzba.rv@gmail.com
Адрес: вул. Лермонтова, 3.
Телефони: +380967671938
+380988545556

Всі права захищені. Використання та цитування матеріалів сайту rivne.church.ua дозволяється за умови відкритого посилання на цитовану статтю, яке має бути розташоване в першому абзаці публікованого матеріалу. Думка редакції може не збігатись з точкою зору авторів публікацій.

logo

Е-mail: pres.slyzba.rv@gmail.com
Адрес: вул. Лермонтова, 3.
Телефони: +380967671938
+380988545556

Всі права захищені. Використання та цитування матеріалів сайту rivne.church.ua дозволяється за умови відкритого посилання на цитовану статтю, яке має бути розташоване в першому абзаці публікованого матеріалу. Думка редакції може не збігатись з точкою зору авторів публікацій.