Історія цих святих, які пролили свою кров за Христа, починається ще в часи апостольські – в ті дні, коли хрестити наших предків йшов із проповіддю про спасіння святий апостол Андрій. Першими мучениками на землях нинішньої України-Русі є Інна, Пінна та Римма, родом слов’яни з північної Скіфії
Інна, Пінна, Римма були охрещені апостолом Андрієм, рукопокладені у священників і спрямовані для укріплення віри й утвердження благочестя серед греків та інородців, котрі проживали у Босфорському царстві. Дорогою в Таврію (у наш український Крим) вони скрізь проповідували християнську віру і хрестили народ. Вони несли вчення Христове і хрестили багатьох варварів, звернувши їх до православної віри.
За проповідь християнства були схоплені місцевим князем, який хотів було спокусити їх різними спокусами та приємними обіцянками, але вони не схилилися на запропоновані ним почесті і за свою твердість віри у Христа були биті без пощади.
На той час стояла сувора зима і річки замерзли настільки, що їх могли переходити льодом не тільки люди, а й коні з возами. Князь наказав поставити в кригу великі колоди і прив’язати до них святих, поступово опускаючи їх у крижану воду. Коли крига дійшла до шиї святих, вони, змучені страшним холодом, віддали Господу свої блаженні душі.
У стародавньому слов’янському місяцеслові розповідається, що деякі християни поховали тоді їхні тіла, але потім єпископ Гедца вийняв їх з могили і, взявши на плечі свої, поклав у своїй церкві. Через сім років після смерті своєї святі мученики з’явилися тому ж єпископу і наказали йому перенести мощі їх у містечко, зване Алікс, до морської пристані. (Алікс є нинішня Алушта, що знаходиться на березі Чорного моря, на північний схід від Ялти.
