Преподобний Серафим Саровський каже: юродивих заради себе – тисячі, а юродивих заради Господа – одиниці. Що цими словами хотів сказати преподобний? Насамперед те, що юродство юродству різниця. У нашій уяві юродивий – це якийсь дурень, душевнохвора людина. Але, по суті, юродство (мається на увазі справжнє юродство – заради Христа) і божевілля протилежні. Справжнє юродство – це виконання заповіді Христа: «Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5:3). А що таке злидні духовні? За словами святих отців, це смиренність. Отже, головна відмітна ознака, що протиставляє юродивого заради Христа душевнохворому, – наявність смирення.
Усі святі Православної Церкви, які несли подвиг юродства, хоч і здавались для суспільства якимись дурнями чи недоумкуватими людьми, ніколи не порушували заповіді Божі і ніколи не хизувалися своїм подвигом. При цьому вони дуже часто піддавалися глузуванням, а іноді – і побоям, але, незважаючи ні на що, ніколи не ремствували і не були злопам’ятними. На думку одного подвижника, юродство – це радикальний шлях святості, тому що дуже важко любити і молитися за тих, хто принижує тебе і ображає. А юродиві заради Христа саме так і робили.
Як відомо, наприкінці XIX століття юродство стало, так би мовити, вельми «популярним» подвигом, у зв’язку з чим з’явилися уявні юродиві. Так, багато маргіналів стали наслідувати юродивим у зовнішньому способі життя, але при цьому вони не були схожі на подвижників у головному – у них не було смирення та терпіння. «Уявні юродиві» зрештою почали ганятися за славою і шануванням, бажаючи отримати від своїх «шанувальників» щедрі милостині.
Ще однією відмінністю справжнього юродивого заради Христа від душевнохворої людини є те, що юродивий зовсім не божевільний. За зауваженням священників, які сповідували юродивих, останні наодинці висловлювали дуже чіткі та здорові думки і лише перед соціумом виступали як люди з психічними відхиленнями. Але це лише на перший погляд. Якщо проаналізувати «юродство» таких людей, можна побачити, що їхня мова, їхні вчинки не є нелогічними, не безглуздими, у них є прихований зміст, який треба «розшифрувати».
І дуже часто такі на вигляд дурні вчинки звернені на адресу тієї чи іншої людини для того, щоб її виправити. Так, наприклад, багато юродивих порушували піст у середу та п’ятницю і тим самим викликали обурення священнослужителів. Але подібну практику самі юродиві пояснювали тим, що останнім часом люди стали лише поверхово релігійними, тому ніякий піст без любові до Бога і ближнього немає сенсу.
Таким чином, юродивий – це не простий дурень або душевнохвора людина. Юродивий – особливий подвижник, усе життя якого присвячене служінню Богу і ближнім. І заради допомоги своїм ближнім, заради викриття та виправлення їхніх гріхів і пороків, юродивий робить не зовсім пересічні дії, прирікаючи себе на висміювання та образи.
Автор : диякон Андрій Музольф, доцент Київської духовної академії
Джерело : Православне життя
