Народився у 758 р. у Константинополі та здобув широку та різнобічну освіту. Глибоко вивчивши Святе Письмо, святий Феодор успішно протистояв єретикам-іконоборцям у диспутах про православну віру. Прийнявши чернецтво, трудився у влаштованій його дядьком Платоном обителі Сакудіон (недалеко від гори Олімп у Віфінії), у якій пізніше став настоятелем, подаючи своїм життям високий приклад чесноти. У 796 р. за ревнощі про збереження церковних правил і викриття беззаконня імператора Костянтина VI Багрянородного після жорстоких мук був засланий на ув’язнення до Солуні.
У царювання імператриці Ірини преподобний був повернутий із заслання і отримав в управління запустілий Студійський монастир. Незабаром до обителі зібралося до тисячі ченців. Для управління монастирем преподобний Феодор склав загальножительний статут чернечого життя, який отримав назву Студійського, а блаженний настоятель – найменування Студита (бл. 1065 цей статут був прийнятий преподобним Феодосієм в Печерському монастирі і звідси поширився по всіх православних обителях ). Преподобний написав чимало душпастирських книг, похвальні слова на Господні та Богородичні свята, багато канонів та трипіснців.
За імператорів Никифора I (802–811 рр.) та Лева Вірменина (813–820 рр.) св. Феодор багато постраждав за іконопочитання і зазнав ув’язнення спочатку в Іллірії, у фортеці Метопа, а потім в Анатолії, у Боніті. Після смерті Лева Вірменина преподобний Феодор, звільнений із ув’язнення, оселився у Херсонесі (Віфінія).
Незважаючи на тяжку недугу, він щодня звершував Божественну літургію і повчав братію. Тут він мирно помер у 826 р. У той же час преподобному Іларіону Далматському (пам’ять 6/19 червня) була відкрита Господом блаженна смерть угодника Божого. Він побачив, як засяяло світло небесне, почувся Ангельський спів і голос: «Це душа преподобного Феодора, що постраждав навіть до крові за святі ікони, відходить до Господа».
У 845 р. мощі преподобного Феодора було перенесено до Студійського монастиря. Його брат, преподобний Йосип, єпископ Солунський також постраждав від іконоборців і помер 830 р. у Студійському монастирі, де спочивають мощі його.
Преподобний Феодор як за життя, так і по кончині зробив багато чудес. Ті, хто закликав ім’я його позбавлялися пожеж, нападу диких звірів, отримували зцілення від різних недуг.
