Апостол від 70-ти Онисим у молодості був рабом Филимона, християнина знатного роду, який жив у місті Колосах Фригійської області. Провинившись у чомусь перед своїм паном і боячись покарання, святий Онисим утік у Рим, але там, як раб-втікач, потрапив у в’язницю. У в’язниці він зустрівся з апостолом Павлом, якого утримували у кайданах. Онисим після довгих розмов з апотолом прийняв Святе Хрещення. Святий Онисим, як син, служив апостолу Павлу. Апостол Павло, який особисто знав святого Филимона, написав йому листа, повного любові, просячи пробачити раба-втікача і прийняти його як брата; з цим листом він відправив святого Онисима до його господаря, позбавивши себе допомоги, якої дуже потребував.
Святий Филимон, отримавши листа, не тільки пробачив Онисима, а й відпустив його на волю, пославши назад до Риму до первоверховного апостола. Згодом святий Филимон був висвячений на єпископа міста Гази (пам’ять його 4 січня, 19 лютого та 22 листопада).
Після смерті апостола Павла святий Онисим служив апостолам до їхньої смерті і був поставлений ними на єпископа. Після смерті святих апостолів він проповідував Євангеліє у багатьох країнах та містах: в Іспанії, Карпетанії, у Колосах, у Патрах.
У глибокій старості святий Онисим зайняв єпископський престол в Ефесі після апостола Тимофія. Коли Ігнатія Богоносця вели до Риму на страту, до нього назустріч вийшов єпископ Онисим із деякими християнами, про що згадує святий Ігнатій у своєму Листі до Ефесян.
За царювання імператора Траяна святого Онисима було схоплено і приведено на суд до єпарха Тертіла. Він протримав святого 18 днів у в’язниці, а потім заслав на ув’язнення в місто Путеоли. Через деякий час єпарх викликав в’язня і, переконавшись, що святий Онисим все так само твердо сповідує віру в Христа, віддав його на жорстоке побиття камінням, після чого святому відсікли голову мечем. Тіло мученика взяла одна знатна жінка і поклала у срібну раку. Це було близько 109 року.