Святий апостол Филімон та його дружина Апфія жили у місті Колоси у Фрігії. Після прийняття Хрещення від святого апостола Павла вони перетворили свій дім у дім молитви, де збиралися всі віруючі в Христа колосяни і звершувалися богослужіння, і присвятили себе служінню хворим та знедоленим.
Апостол Филімон був поставлений єпископом міста Гази і проповідував Боже Слово по всій Фригії. Святий апостол Павло не залишав його, навчав та підказував, передавав свої знання.
До Филімона направив первоверховний апостол своє повне любові Послання, в якому посилає благословення “Филімонові улюбленому і брату нашому, і Апфії, сестрі улюбленій, і Архипу, сподвижнику нашому, та їх домашній церкві” (Флм.1: 1-3).
Онисим, про якого йдеться у Посланні, – колишній раб Филімона, апостол від 70 (пам’ять 15 лютого). У гоніння Нерона (54–68) святі Филімон і Апфія, а також святий апостол Архип, що жив у Колосах, прийняли мученицьку кончину. Під час язичницького свята розлючений натовп увірвався до християнського храму, коли там відбувалося богослужіння. Усі в страху розбіглися, залишилися тільки святі Филімон, Архип та Апфія. Їх схопили та повели до градоначальника. Святого Архипа озвірілий натовп побив і порізав ножами, по дорозі на суд він помер. Святі Филімон та Апфія за вироком правителя були побиті камінням.
