Святитель Євстафій, архієпископ Антіохійський (323–331) народився Сиді Памфілійському у другій половині III століття. Він був єпископом міста Берії, користувався любов’ю та повагою народу і за клопотанням пастви був зведений отцями I Вселенського Собору (325) на Антіохійську кафедру.
Святитель Євстафій був глибоко освіченим богословом, а також відрізнявся широкими знаннями в науках світських. Коли на Сході почала поширюватися єресь Арія, який не визнавав Єдиносущого Божого Сина з Отцем, святитель Євстафій ревно боровся – усно і письмово – за чистоту Православної віри.
У 325 році святим рівноапостольним царем Костянтином Великим (306-337) був скликаний I Вселенський Нікейський Собор. Першим головою цього Собору був святитель Євстафій. Собор засудив вчення Арія та виклав православне сповідання у Символі віри. Шаленого Арія, як назвав його святитель Євстафій, який не побажав відмовитися від своєї помилки, і його однодумців Собор, позбавивши сану, відлучив від Церкви. Однак серед єпископів, які підписали Нікейський Символ, були й такі, що співчували єресі Арія та підписали акти Собору не на переконання, а боячись відлучення. Після Собору почалися їхні підступи проти святителя Євстафія.
З великою хитрістю вони досягли його згоди на скликання в Антіохії Помісного Собору. Підкупивши одну блудницю, вони підмовили її з’явитися на Собор з немовлям і лжесвідчити про те, що батьком немовляти є святитель Євстафій. Порушуючи апостольські правила про те, що звинувачення на священнослужителя слід приймати за підтвердженням двох свідків, аріани оголосили святителя Євстафія позбавлених прав головувати. Він без суду був відправлений на заслання до Фракії. Але хибність звинувачення незабаром відкрилася: тяжко захворівши після наклепу, жінка розкаялася, закликала кліриків і в присутності багатьох людей сповідала свій гріх. Однак до цього часу святий Костянтин Великий помер, і на престол вступив його син Констанцій (337–361), який поділяв єретичні погляди Арія.
Святитель Євстафій і на засланні так само ревно боровся за православ’я. Помер у засланні, у місті Філіппах або Траянополі, у 337 році.
Вселенський Собор, що відбувся в 381 р. в Константинополі II, підтвердив Православний Символ віри, який так ревно захищав святитель Євстафій. Аріанське лжевчення було ще раз піддано анафемі як єресь.
У 482 р. мощі святителя Євстафія з честю були перенесені з Філіпп до Антіохії на велику радість антиохійців, які не переставали шанувати і любити свого патріарха-сповідника.
Святителя Євстафія вшановували великі святителі IV століття Василь Великий, Іоанн Златоуст, Афанасій Олександрійський, Єпіфаній Кіпрський, Анастасій Сінаїт та Ієронім Стридонський. Відомий церковний історик єпископ Феодорит Кірський називає святителя Євстафія стовпом Церкви та благочестя нарівні зі святителем Опанасом Олександрійським та іншими єпископами, головними поборниками православ’я.
