Відомо, що Господь Ісус Христос, під час земного життя Свого, Божественним словом Своїм звернув на спасіння багатьох грішників. Матвій митар, Марія Магдалина, Закхей, дружина Самарянка та багато інших пішли за Христом, почувши Слового Його. Що ж тепер? Чи продовжує слово Боже так само рятівно діяти на грішників? Чи перебуває в Божому слові та сила, яка була, коли воно виходило з вуст Самого Спасителя?
Безперечно. Це видно з того, що Ісус Христос учора і сьогодні той самий і на віки; також є багато прикладів, які вказують на надзвичайно благу дію слова Божого на людське серце і після Вознесіння Спасителя.
У місті Тарсі Кілікійському жив скоморох, на ім’я Вавило; мав він беззаконне співжиття з двома дружинами і у справах своїх був посудиною диявола. Йому одного разу довелося бути в церкві, і коли він слухав читання Євангелія, то на нього слова: “Покайтеся, наближається Царство Небесне” (Мф. 4, 17) справили незвичайну дію. Він відразу відчув глибоке каяття, заплакав, став докоряти собі за своє минуле життя і дав обіцянку виправитися.
Прийшовши з церкви додому, він покликав обох дружин і сказав їм: «Ви знаєте, як я погано жив із вами. Тепер я хочу загладити свої гріхи, залишити мир і йти в ченці. Ось і маєток мій вам; візьміть його і поділіть між собою порівну, а я піду до монастиря».
Що ж дружини Вавили? “О, воістину, віра від слуху, слух же гласом Божим”. (Римл.10,17)! Вони, ніби одними устами відповідали, сказали йому: «За беззаконного життя ти не гнав нас, навіщо ж тепер женеш? Чи хочеш один врятуватися? Ні, як ми тобі були спільницями в беззаконні, так зараз хочемо бути спільницями і в порятунку. Не відкидай же нас і зроби учасницями твоїх добрих діл».
Після цього Вавіла пішов, постригся і зачинився у стовпі. А дружини його, роздавши весь маєток бідним, також постриглися і зачинилися в одній келії. І ось, каже оповідання, той, хто був раніше скоморохом і великим грішником, став «чоловік зворушений, сповнений страху Божого, смиренний і лагідний, багатьом на користь, і, Богу догодивши, у вічне став життя, увірував у Христа Ісуса, Господа нашого».
Чи треба після цього доводити, що слово Боже має і тепер ту саму силу, яку мало, коли виходило з уст Спасителя? І чи не ясно, що благодатне світло його і досі світить усім, всіх осяює в Православній Христовій Церкві, і що слухання його підносить душу, підносить її до Бога, збуджує і живить почуття каяття в гріхах, розчулення, віри, надії та любові до Бога. “Що блаженні ті, хто слухає слово Боже і зберігає його”. (Лук. 11, 28) Блаженні будете і ви, якщо з благоговінням слухатимете Слово, будете коритися, дотримуватися Слова в думках, бажаннях, словах і справах ваших.
