Чи довго віра не буде освічувати твого розуму та серця? Тобі треба знати, що Ангел Хранитель знаходиться з тобою, що він призначений тобі від Бога бути твоїм захисником і путівником у житті, а ти не думаєш про нього і не хочеш. У Святому Письмі сказано, що Отець Небесний наказав Своїм ангелам: “охороняти тебе на всіх шляхах твоїх” (Пс.90:10, 11). Ти не сумніваєшся в цій божественній істині, але ти мало заглиблювався в її рятівний сенс, мало розмірковував про неї. Непроникна завіса перешкоджає тобі бачити його тілесними очима. Але з того, що він невидимий, не слід робити висновки, що немає його при тобі; не слід забувати про нього і вести життя безтурботне, не думаючи про його присутність.
Коли двоє мандрівників несподівано зустрічаються на дорозі, вони вітають один одного і, вступивши в розмову, забувають свою втому у приємній розмові. Ангел супроводжує тебе, веде тебе через життя до неба; і ти досі не звернув на нього своєї уваги. Коли ти буваєш разом зі своїм батьком або своїм другом, ти із задоволенням поділяєш з ними розмову і буваєш дуже задоволений їхньою присутністю. З купелі хрещення Ангела Хранителя послано тобі в співрозмовники, і, можливо, досі ти не звернув до нього жодного слова, не приніс йому жодної молитви. Що подумаєш і що скажеш ти про ту людину, яка в невдячності забула матір, що народила його, вигодувала його своїм молоком, ніжно кохала його? Що б ти сказав про того бідного, що відвертає свої очі, не бажаючи бачити руки свого благодійника, який подає йому шматок хліба і рятує його від голодної смерті? Як мати може любити своє дитя, так і твій Ангел Хранитель любит тебе! Він завжди перебуває нерозлучно з тобою, завжди звертає до Бога свій погляд, благаючи Його про милосердя до тебе і про виправлення твого серця натхненням Його благодаті.
Подумай! Чи твій ангел не був досі чужим для тебе? Чи не час тобі відкрити свої очі і бачити свого вірного путівника, посланого тобі Богом? Яке велике джерело чистої радості, справжньої втіхи може принести тобі та думка, що твій Ангел завжди присутній при тобі! Це неоціненне щастям ти завжди мав, тільки не вмів користуватися ним, бо не знав його; але тепер ти знаєш його: звернися до нього всім серцем, уявляй його невпинно в умі своєму, розмовляй з ним таємниче в глибині свого серця, розмовляй, подібно до того, як ти звичайно розмовляєш зі своїм щирим другом.
Але як можу я, скажеш ти, уявити собі цього Небесного посланця, безтілесного Духа? Ти вір тільки, що він присутній при тобі; вір, дотримуючись слова Божого, і не захоплюйся допитливою і порожньою цікавістю. Ангел Хранитель є дух і, подібно до душі твоєї, не має тілесного, видимого образу. Коли ти розмовляєш із якимсь другом у темряві ночі, ти насолоджуєшся приємністю його розмови, незважаючи на те, що нічна темрява перешкоджає тобі бачити риси обличчя його. Тимчасова ніч не дозволяє тобі бачити твого Ангела, але ти побачиш його після воскресіння, коли настане великий день вічності. Тіло твоє служить середостінням, що відокремлює тебе від нього; але коли зруйнується ця перешкода, тобі відкриються риси твого небесного друга. В очікуванні тієї години, коли ти звільнишся від зв’язків плоті, звернися з твердою вірою, звернися умом і серцем до свого Ангола і скажи: «Ангел Божий, Хранитель мій! Твоєму піклування довірила мене благість Всевишнього, вибач і зрозумій мене, зберігай мене на шляху життя, керуй і управляй мною».
