Преподобний Іоан Кассіан Римлянин за місцем народження та мови, якою писав, належав Заходу, але духовною батьківщиною святого завжди був православний Схід. У Віфлеємській обителі, розташованій неподалік того місця, де народився Спаситель, Іоан прийняв чернецтво. Після дворічного перебування в обителі у 390 році преподобний з духовним братом Германом протягом семи років подорожував Фіваїдою та Скитською пустелею, черпаючи з духовного досвіду численних подвижників.
Повернувшись у 397 році на короткий час до Віфлеєму, духовні брати три роки подвизалися на самоті, а потім вирушили до Константинополя, де слухали святого Іоана Золотоуста. У Константинополі преподобний Кассіан прийняв сан диякона. У 405 році константинопольський клір направив преподобного в Рим до папи Інокентія I – шукати захисту безвинно страждаючого святителя.
У сан пресвітера преподобний Кассіан був висвячений у себе на батьківщині. У Марселі він уперше в Галлії влаштував два загальножительні монастирі, чоловічий і жіночий, за статутом східних обителів. На прохання єпископа Аптського Кастора преподобний Кассіан у 417–419 роках написав 12 книг “Про постанови кіновій” палестинських та єгипетських і 10 бесід з пустельними отцями, щоб дати співвітчизникам зразки загальножительних монастирів та познайомити їх з духом подвижництва древнього Сходу.
У першій книзі “Про постанови кіновій” йдеться про зовнішній вигляд ченця; у другій – про чин нічних псалмів і молитов; у третій – про чин денних молитов і псалмів; у четвертій – про чин відкидання світу; у восьми інших – про вісім головних гріхів. У бесідах батьківських наставник у подвижництві святий Кассіан говорить про мету життя, про духовне міркування, про ступеня зречення світу, про бажання плоті і духу, про вісім гріхів, про лиха праведників, про молитву.
У наступні роки преподобним Кассіаном написано ще чотирнадцять бесід: про досконалу любов, про чистоту, про Божу допомогу, про розуміння Писання, про дарування Божі, про дружбу, про вживання мови, про чотири роди ченців, про життя пустельників, про покаяння, про піст, про нічні спокуси, про умертвіння духовне, дано тлумачення слів “не що хочу, те творю”.
У 431 році святий Іоанн Кассіан написав свій останній твір – викриття Несторія, в якому зібрав проти брехні судження багатьох східних і західних вчителів. У своїх творах преподобний Кассіан ґрунтувався на духовному досвіді подвижників, помічаючи шанувальникам блаженного Августина (пам’ять 15 червня), що “благодать далеко найменше можна захищати пишними словами та балакучим змаганням, діалектичними силогізмами та красномовством Цицерона”. За словами преподобного Іоанна Ліствичника (пам’ять 30 березня), “великий Кассіан міркує чудово і піднесено”.
Святий Іоанн Кассіан Римлянин мирно спочив у 435 році.
