На іконі, яка називається «Виховання», Божа Матір зображується з Немовлям, яке сидить на Її лівій руці. Права рука Христа спрямована вгору до Пречистої Діви.
Назва ікони говорить сама за себе. Перед нею батьки моляться за своїх дітей, просячи в Пресвятої Богородиці взяти їх під Її покров, послати їм розум і наповнити серце премудрістю.
Також до наших днів дійшла і коротка молитва перед цим образом: «Доручаю дитя моє цілком Господу моєму Ісусу Христу, і Твоєму, Пречиста, небесному заступництву»
Завжди варто пам’ятати, що турбота про дітей – це життєво важливий обов’язок, який належить здійснювати батькам. Однак, на життєвому шляху дитини може статися те, що часом буває не під силу подолати батькам. І тільки тоді єдиним порятунком стає молитва перед іконою «Виховання», яку необхідно вимовляти з істинною вірою.
За історичними відомостям, головним місцем знайдення ікони прийнято вважати Візантію. Звідти, вже пізніше, ікона була доставлена в Росію, зайнявши своє місце в Казанському соборі. Пізніше, після здійснення ряду згубних дій під час революції 1917 року, будівля собору була сильно зруйнована. А разом з цим, оригінал ікони Божої Матері був повністю втрачений, його так і не вдалося знайти. Існують лише копії образу “Виховання”.
Тропарь, глас 4
Воспита́вшейся во хра́ме во свята́я святы́х,/ оде́янней ве́рою и прему́дростию и безме́рным де́вством,/ Архистрати́г Гаврии́л принесе́ с небесе́ целова́ние/ и е́же ра́дуйся, ра́дуйся Благослове́нная,// ра́дуйся, Препросла́вленная, Госпо́дь с Тобо́ю.
Молитва
О, Пресвята́я Влады́чице Де́во Богоро́дице, спаси́ и сохрани́ под кро́вом Твои́м ча́д мои́х (имена́ и́х), все́х отроко́в, отрокови́ц и младе́нцев, креще́ных и безымя́нных и во чре́ве ма́тере носи́мых. Покры́й и́х ри́зою Твоего́ Матери́нства, соблюди́ и́х во стра́се Бо́жием и в послуша́нии роди́телем, умоли́ Сы́на Твоего́ и Го́спода на́шего, да да́рует и́м поле́зная ко спасе́нию и́х. Вруча́ю и́х Ма́тернему смотре́нию Твоему́, я́ко Ты́ еси́ Боже́ственный покро́в рабо́м Твои́м. Ами́нь.
