40 МУЧЕНИКІВ СЕВАСТІЙСЬКИХ: Кіріон, Кандид, Домн, Ісихій, Іраклій, Смарагд, Евноїк, Валент, Вівіан, Клавдій, Пріск, Феодул, Євтихій, Іван, Ксанф, Іліан, Сисіній, Огій, Аетій, Флавій, Акакій, Екдекій, Лисимах, Олександр, Ілій, Горгоній, Феофіл, Доміціан, Гай, Леонтій, Афанасій, Кирил, Сакердон, Миколай, Валерій, Філіктімон, Северіан, Худіон, Мелітон і Аглай
313 року імператор Костянтин Великий підписав закон про свободу сповідання віри. Його співправитель імператор Лікіній теж підписав цей закон, але в підвладних йому сферах гоніння на християн продовжувалися. Близько 320 року у місті Севастії, у Вірменії, стояло римське військо. У війську було 40 воїнів-християн родом з Каппадокії. Воєначальник Агріколай змушував їх принести жертву ідолам, але воїни відмовилися.
Тоді воїнів заарештували та зв’язаними повели до озера поблизу міста Севастії. Стояла зима, вечоріло. Воїнів роздягненими поставили у вкрите льодом озеро. Страшний холод скував тіла святих мучеників, і вони почали замерзати. Мука це була для них особливо важка, тому що на березі озера для спокуси була поставлена тепла лазня. Хто хотів урятувати своє життя, повинен був заявити тюремному сторожу, що він зрікся Христа, і тоді він міг увійти в теплу лазню і відігрітися. Всю ніч воїни мужньо переносили лютий мороз, підбадьорюючи один одного та співаючи священні гімни Богові.
Рано-вранці один із воїнів не витримав страждань. Він вийшов із озера та поспішив до лазні. Але як тільки тепле повітря торкнулося його тіла, він впав мертвим. Невдовзі після цього тюремний сторож Аглай побачив, як над мучениками, що залишилися в озері, заблищало неземне світло. Аглай був такий вражений цим дивом, що, оголосивши себе християнином, скинув із себе одяг і приєднався до 39 мучеників. Мучителі, що прийшли трохи згодом, побачили, що воїни-християни не тільки не замерзли, а й, мабуть, навіть відігрілися. Тоді мучителі молотами перебили їм гомілки і покидали у вогонь, а потім обвуглені кістки мучеників скинули в річку.
Через три дні мученики з’явилися єпископу Севастійському Петру і розповіли про свій подвиг. Єпископ Петро зібрав їхні кістки та з честю поховав. Пам’ять 40 мучеників належить до кола найбільш шанованих свят. У день їхньої пам’яті звершується літургія Передосвячених дарів.
