Преподобний Венедикт, засновник західного чернечого ордена бенедиктинців, народився в італійському місті Нурсії у 480 році. У 14 років святий був відправлений батьками на навчання в Рим, однак, пригнічений аморальністю, що оточувала його, він вирішив присвятити себе іншому життю. Спочатку святий Венедикт оселився при церкві святого апостола Петра в селі Еффеді, але чутка про його подвижницьке життя змусила його піти далі в гори.
Там він зустрів пустельника Романа, який постриг його в чернецтво і вказав йому для проживання віддалену печеру. Іноді самітник приносив святому їжу. Три роки в повній самоті святий вів сувору боротьбу зі спокусами і переміг їх. Незабаром до нього почали збиратися люди, які прагнули жити під його керівництвом. Число учнів настільки зросло, що святий розділив їх на дванадцять громад. Кожна громада складалася з дванадцяти ченців і становила окремий скит. Кожному скиту преподобний дав ігумена зі своїх досвідчених учнів. Суворі правила, встановлені для ченців святим Венедиктом, не всім припали до душі, і преподобний неодноразово ставав жертвою наклепів і переслідувань.
Нарешті він оселився в Кампаньї і на горі Кассіно заснував Монте-Кассинський монастир, який довгий час був центром богословської освіти для Західної Церкви. При монастирі було створено чудову бібліотеку. У цій обителі преподобний Венедикт написав статут, заснований на досвіді життя східних пустельників та встановлення преподобного Іоанна Кассіана Римлянина (пам’ять 29 лютого). Статут був прийнятий згодом багатьма західними монастирями (до 1595 він витримав понад 100 видань). Статут наказує інокам абсолютне зречення власності, безумовний послух і постійну працю. Старшим ченцям ставиться в обов’язок навчання дітей та переписування стародавніх рукописів. Це допомогло зберегти багато пам’яток писемності, які стосуються перших століть християнства. Кожен новоприбулий має пробути послушником протягом року, щоб вивчити статут і звикнути до монастирського життя. На будь-яку справу питатися благословення. Главою загальножитнього монастиря є ігумен, який має всю повноту влади. Він судить, вчить, ігумен вислуховує поради старших та досвідчених братів, проте рішення виносить одноосібно. Виконання статуту суворо дотримуватись всім і сприймати як важливий щабель, що наближає до досконалості.
Святий Венедикт удостоївся від Господа дару прозріння і чудотворення. Багатьох він зцілював молитвами. Свою кончину преподобний передбачив наперед. Сестра преподобного Венедикта, свята Схоластика, також прославилася своїм суворим подвижницьким життям і зарахована до лику святих.
