Святий мученик Євпсихій народився у місті Кесарії Каппадокійській та отримав християнське виховання від своїх знатних батьків.
Під час царювання Юліана Відступника (361–363) святий Євпсихій вступив у християнський шлюб.
У Кесарії тоді був язичницький храм богині Фортуни, дуже шанованої Юліаном Відступником. У той час, як йшло шлюбне торжество Євпсихія, язичники влаштували жертвопринесення богині Фортуні.
Святий Євпсихій зібрав народ і зруйнував язичницький храм. Він знав, що це неминуче спричинить кару. Святий Євпсихій роздав весь свій маєток жебракам і приготувався до мученицького подвигу.
Розлючений імператор Юліан обрушив свій гнів не лише на святого Євпсихія, а й на все населення цього міста. Одних громадян він стратив, почесних відправив у вигнання; християнське духовенство було взято на військову службу, а в церков відібрали майно. Місто було позбавлене назви Кесарія (тобто Царське) і повернули до простого селища з колишньою назвою Маза, жителів обклали важкою даниною. Імператор погрожував зовсім знищити місто, якщо жителі не збудують новий язичницький храм.
Святого Євпсихія Юліан наказав будь-якими муками змусити принести жертву ідолам. Протягом багатьох днів святого страждальця катували на шибениці, а також залізними пазурами. Але віра його була твердою – суддя наказав усікти мученика мечем († 362).
Тоді Юліан, вирушаючи в похід на персів, проходив через Каппадокію і наблизився до Кесарії. Місту загрожувала небезпека, оскільки імператор мав намір розорити його вщент. Тоді архієпископ міста, святитель Василь Великий († 379; пам’ять 1 січня), віддаючи Юліану честь як володарю, вийшов йому назустріч і підніс три ячмінні хліби, якими харчувався сам. Імператор наказав зброєносцям взяти хліби, а святителю Василеві дати жменю сіна зі словами: “Ти дав нам ячмінь, скотарську їжу, отримай же від нас сіно”. Святитель відповів: “Ми, царю, принесли тобі те, чим самі харчуємося, ти ж дав нам скотську їжу; ти глузуєш з нас, бо не можеш владою своєю перетворити сіно в хліб – природну їжу людську”. Юліан гнівно відповів: “Знай, що цим сіном я буду годувати тебе, коли повернуся сюди з Персії. Я розорю це місто вщент і місце його переорю плугом і перетворю на поле. Бо мені відомо, що це за твоєю порадою народ зухвало зруйнував зображення та храм Фортуни”.
Після цього імператор продовжив шлях, але незабаром загинув під час походу на персів. У 363 році він був убитий святим великомучеником Меркурієм (пам’ять 24 листопада).
Після його загибелі християни міста Кесарії звели прекрасну церкву над труною святого Євпсихія і від його мощей отримували допомогу та зцілення.
