Священномученик Антипа – учень святого апостола Іоанна Богослова (пам’ять 26 вересня), був єпископом Пергамської Церкви за царювання імператора Нерона (54–68).
У той час за наказом імператора всіх, хто не приносив жертви ідолам, страчували або виганяли. Тоді був ув’язнений та висланий на острів Патмос в Егейському морі святий апостол Іоанн Богослов, якому Господь відкрив майбутні долі світу та Святої Церкви.
“І Ангелу Пергамської Церкви напиши: так каже той, що має гострий з обох боків меч: знаю твої діла, і що ти живеш там, де престол сатани, і що міститься Ім’я Моє, і не зрікся віри Моєї навіть у ті дні, в які в вас, де живе сатана, умертвлений вірний свідок Мій Антипа” (Об’явл.2:12-13).
Святитель Антипа своїм прикладом, твердою вірою та невпинною проповіддю про Христа досяг того, що жителі Пергаму почали ухилятися від жертвоприношень ідолам. Поганські жерці дорікали єпископу в тому, що він відвертає народ від поклоніння вітчизняним богам, і вимагали припинити проповідь про Христа та принести жертву ідолам.
Святитель Антипа спокійно відповів, що не стане служити богам-бісам, які тікають від нього, смертної людини, що він поклоняється і поклонятиметься Господу Вседержителю, Котрий створив все, і Його Єдинородному і Єдиносущному Сину і Святому Духу. Жерці заперечили, що їхні боги існують здавна, а Христос з’явився нещодавно і був розіп’ятий при Пілаті як лиходій. Святитель відповів, що язичницькі боги створені руками людей та всі оповіді про них сповнені беззаконь. Він твердо сповідував віру в Божого Сина, що втілився від Пресвятої Діви.
Розлючені жерці завели священномученика Антипу до храму Артеміди і кинули його в розпеченого мідного вола, куди зазвичай кидали жертви ідолам. Священномученик у розпеченій печі голосно молився Богу, просячи прийняти його душу та зміцнити віру християн. Він відійшов до Господа спокійно, ніби заснув († бл. 68).
Вночі християни взяли не знищене вогнем тіло священномученика Антипи і з честю поховали у Пергамі. Гробниця священномученика стала джерелом чудес та зцілень від різноманітних хвороб. Особливо вдаються до священномученика Антипи при зубних болях.
