Святий пророк Ієремія, один із чотирьох великих старозавітних пророків, син священника Хелкії з міста Анафофа поблизу Єрусалиму, жив за 600 років до Різдва Христового за ізраїльського царя Іосії та чотирьох його наступників. До пророцького служіння був покликаний на 15 році свого життя, коли Господь відкрив йому, що перед народженням Він визначив його бути пророком. Ієремія відмовлявся, вказуючи на свою молодість та невміння говорити, але Господь обіцяв завжди бути з ним та охороняти його. Він торкнувся вуст обранця і сказав: “Ось Я вкладаю слова Мої в уста твої, доручаю тобі з цього дня долю народів і царств. За твоїм пророчим словом вони будуть падати й повставати” (Єр.1,9-10).
З того часу двадцять три роки пророкував Ієремія, викриваючи юдеїв за відступ від Істинного Бога і поклоніння ідолам, передрікаючи їм лиха та спустошливу війну. Він зупинявся у воротах міста, біля входу до храму, усюди, де збирався народ, і умовляв із погрозами та нерідко зі сльозами. Але люди відповідали йому глузуваннями, лайками і навіть робили замах його вбити.
Зображуючи майбутнє юдеям рабство цареві Вавилонському, Ієремія, за наказом Божим, одягнув на свою шию спочатку дерев’яне, а потім залізне ярмо і так ходив серед народу. Гніваючись на грізні пророцтва пророка, юдейські старійшини кинули пророка Ієремію в темний рів, наповнений смердючим багном, де він ледве не помер. За наказом богобоязливого царедворця Авдемелеха пророк був витягнутий з рову і не переставав пророкувати, за що був знову кинутий до в’язниці.
За царя юдейського Седекії пророцтво його збулося: прийшов Навуходоносор, побив народ, решту повів у полон, а Єрусалим пограбував і зруйнував. Навуходоносор звільнив пророка з в’язниці і дозволив йому жити, де забажає. А пророк залишився на руїнах Єрусалиму і оплакував лихо своєї вітчизни. За переказами, пророк Ієремія взяв ковчег Завіту зі скрижалями і приховав його в одній із печер гори Нават, так що юдеї більше не могли його знайти (2Мак.2). Згодом було зроблено новий Ковчег Завіту, але він уже не мав слави першого.
Серед юдеїв, що залишилися у своїй вітчизні, незабаром виникли міжусобні сутички: намісник Навуходоносора Годолія був убитий, і юдеї, боячись гніву вавилонського, вирішили втекти до Єгипту. Пророк Єремія відиовляв їх від цього наміру, передбачаючи, що кара, якої вони бояться, наздожене їх і в Єгипті. Але юдеї не послухалися пророка, пішли до Єгипту і оселилися в місті Тафнісі. Там пророк жив чотири роки і був шанований єгиптянами, бо вбивав своєю молитвою крокодилів та інших гадів, що наповнювали ті місця. Коли ж він почав пророкувати, що цар Вавилонський спустошить єгипетську землю і знищить юдеїв, що оселилися в ній, то юдеї вбили пророка Ієремію. Того ж року пророцтво святого виповнилося.
Існує переказ, що через 250 років Олександр Македонський переніс мощі святого пророка Ієремії до міста Олександрії.
Пророк Єремія написав книгу “Пророцтв”, книгу “Плач” про руйнування Єрусалима та Послання. Про часи, коли він жив і пророкував, йдеться у 4-й Книзі Царств (23, 24, 25), у 2-й Книзі Параліпоменон (2Пар.36:12) та у 2-й Книзі Макавеїв (2Мак.2). В Євангелії від Матвія зазначено, що зрада Іуди, була пророкованою пророком Єремією: “І взяли тридцять срібняків, ціну Оціненого, Якого оцінили сини Ізраїля, і дали Його за землю горщика, як сказав мені Господь” (Мф.27,9-10).
